Галкін Олександр Абрамович
Галкін Олександр Абрамович | |
---|---|
Народився |
24 липня 1922 Вітебськ, РСФРР |
Помер | 25 січня 2022 (99 років) |
Країна |
СРСР Росія |
Діяльність | соціолог, історик, політолог |
Alma mater | Історичний факультет МДУ (1949) |
Галузь | історія[1], політологія[1] і соціологія[1] |
Заклад |
Інститут світової економіки і міжнародних відносин РАНd Institute of Sociologyd |
Вчене звання | професор[d] |
Науковий ступінь | доктор історичних наук |
Науковий керівник | Єрусалимський Аркадій Самсоновичd і Ilya Galkind |
Партія | КПРС |
Війна | німецько-радянська війна |
Батько | Abram Galkind |
Нагороди |
Олександр Абрамович Галкін (нар. 24 липня 1922, Вітебськ, Білоруська РСР, СРСР — пом. 25 січня 2022, Москва, Росія) — радянський і російський історик, політолог, дослідник націонал-соціалізму. Доктор історичних наук, професор. Справжній член Російської академії природничих наук (1998) та Академії політичної науки (з її утворення). Почесний доктор Інституту соціології РАН.
Син керуючого «Білгоскіно» Абрама Ілліча Галкіна та вчительки Белли Ізраїлівни Галкіної.
Після закінчення середньої школи в Мінську 1940 року був призваний до танкової частини і проходив службу в Московському військовому окрузі. У початковий період Велика Вітчизняна війна Великої Вітчизняної війни навчався на курсах військових перекладачів, потім у Військовому університеті Міністерства оборони Російської Федерації, військовому інституті іноземних мов, де досконало опанував німецьку мову. З листопада 1942 року і до кінця війни — інструктор політичного відділу 1-ї гвардійської армії[2], завершив війну у званні гвардії капітана.
Війна перетворила мене — баловня сім'ї та «книжкового хробака», який погано знав реальне життя, на чоловіка, що вміє тримати удар і добиватися поставленої мети. На війні я навчився не падати духом — навіть тоді, коли все навколо здається чорним, а з ситуації, що склалася, не проглядається вихід, відрізняти справжні цінності від уявних, зневажати балакунів і трусів і цінувати справжню дружбу. З війни я виніс почуття неоплатного боргу перед тими, хто був, мабуть, і здібніший і кращий за мене, але не дожив до перемоги[3].
1945 року був направлений до Німеччини на службу в Бюро інформації Радянської військової адміністрації в Німеччині, був випускаючим редактором, а потім завідувачем відділу інформації про західні зони окупації Німеччини.
У 1946—1949 роках навчався заочно на історичному факультеті МДУ. Після закінчення університету вступив до аспірантури, яку закінчив у 1952 році.
1953 року захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук на тему «Рейнський сепаратизм і політика національної зради німецької буржуазії».
У 1954—1963 роках працював у журналі «Міжнародне життя».
У 1963—1969 роках — співробітник Інституту світової економіки та міжнародних відносин (рос. — ІМЕМО) АН СРСР, де в 1966 році захистив дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук на тему "Фашизм і буржуазне суспільство: (Політичні та соціальне коріння німецького фашизму); у 1964—1966 роках одночасно заступник головного редактора журналу «Світова економіка та міжнародні відносини».
У 1968—1972 роках — завідувач відділу Інституту конкретних соціальних досліджень АН СРСР. У 1972—1987 роках — завідувач відділу Інституту міжнародного робітничого руху АН СРСР. У 1987—1991 роках — проректор з наукової роботи Інституту суспільних наук при ЦК КПРС.
У 1992—2004 роках — радник Міжнародного фонду соціально-економічних та політологічних досліджень (Горбачов-Фонд).
З 1997 року — головний науковий співробітник Інституту соціології РАН, керівник Центру теорії політики в Інституті порівняльної політології РАН.
Помер 25 січня 2022[4].
За участь у бойових діях нагороджений орденом Червоної зірки, 2 орденами Вітчизняної війни та медаллю «За бойові заслуги». За успіхи у дослідницькій діяльності у повоєнні роки нагороджений орденом Дружби народів та медалями «За трудову доблесть», «За трудову відзнаку», імені Вернадського та імені Сорокіна.
Загальна кількість наукових публікацій — понад 300, у тому числі 23 книги та брошури. З деякими роботами Олександра Галкіна можна ознайомитися на офіційному сайті Інституту соціології РАН (до багатьох є повний текст) [Архівовано 30 січня 2022 у Wayback Machine.].
- Галкин А. А., Накропин О. М. Федеративная Республика Германия: (Экон. и полит. положение). — М. : Госполитиздат, 1956. — 83 с.
- Зубы дракона. — М. : Госполитиздат, 1961. — 56 с.
- Версаль и рейнские сепаратисты. — М. : Издательство Академии наук СССР, 1962. — 110 с. (Научно-популярная серия АН СССР)
- Фашизм — враг человечества / канд. ист. наук А. А. Галкин. — М.: Знание, 1962. — 32 с. (Новое в жизни, науке, технике. 7 серия. Международная; 12)
- Фашизм, нацизм, фалангизм. Гавана, 1962; Буэнос-Айрес, 1964.
- Галкин А. А., Мельников Д. Е. СССР, западные державы и германский вопрос (1945—1965 гг.) / АН СССР. Ин-т мировой экономики и междунар. отношений. — М. : Наука, 1966. — 263 с.
- Германский фашизм [Архівовано 23 січня 2022 у Wayback Machine.] / Акад. наук СССР, Ин-т мировой экономики и междунар. отношений. — М.: Наука, 1967. — 399 с. (2-е изд.) — Германский фашизм / отв. ред. Б. И. Коваль; АН СССР. — 2-е изд., доп. и перераб. — М. : Наука, 1989. — 352 с. ISBN 5-02-008986-9
- Бурлацкий Ф. М., Галкин А. А. Социология неофашизма. — М.: Наука, 1971. — 198 с. (Научно-популярная серия АН СССР)
- Социология. Политика. Международные отношения. — М.: Международные отношения, 1974. — 324 с. ; Варшава, 1978.
- Рабочий класс в социальной структуре индустриально развитых капиталистических стран / [А. А. Галкин, И. Н. Фалеева, Г. П. Сафронова и др. ; Ред. коллегия: А. А. Галкин (отв. ред.) и др.] ; АН СССР, Ин-т междунар. рабочего движения. — М.: Наука, 1977. — 335 с.
- Особенности воспроизводства рабочего класса развитых капиталистических стран / [А. А. Галкин, И. Н. Фалеева, С. В. Михайлов и др. ; Отв. ред. А. А. Галкин]. — М. : Наука, 1978. — 304 с.
- Галкин А. А., Шлепаков А. Н., Борко Ю. А., Цветков А. Г. Социальная структура и социальная политика развитых капиталистических стран. / Редкол.: А. Н. Шлепаков (пред.) и др.. — К.: Наукова думка, 1978. — 187 с.
- Социал-демократический и буржуазный реформизм в системе государственно-монополистического капитализма / [А. А. Галкин, А. Б. Резников, С. И. Великовский и др.; Отв. ред. А. С. Черняев, А. А. Галкин]. — М.: Наука, 1980. — 446 с.
- Рабочее движение в развитых капиталистических странах. — М.: Знание, 1981. — 64 с. (Новое в жизни, науке, технике)
- Рабочий класс в странах Западной Европы: К изуч. социал. основ полит. поведения / [А. А. Галкин, С. И. Васильцов, А. М. Салмин, С. В. Михайлов; Отв. ред. А. А. Галкин]. — М.: Наука, 1982. — 375 с.
- Современный Левиафан (в соавт. с Ф. М. Бурлацким). М. 1985.
- Политическая социология современного капитализма. Ф/М 1986 (на нем. языке).
- Рабочий класс и мировое развитие (в соавт. с Э. В. Клоповым). М. 1987.
- Консерватизм в прошлом и настоящем (в соавт. с П. Ю. Рахшмиром). М. 1987 (в сер. «История и современность»).
- Галкин А. А., Котов В. Н., Красин Ю. А., Меньшиков С. М. Капитализм сегодня: парадоксы развития. — М. : Мысль, 1989. — 317 с. ISBN 5-244-00238-4
- Становление политической науки. М. 1991.
- Западня: Рассказ о том, что принёс немецким рабочим национал-социализм / Рус.-амер. фонд профсоюз. исслед. и обучения. — М. : Б. и., 1995. — 45 с.
- Галкин А. А., Красин Ю. А. Критика российского авторитаризма / Институт социологии РАН, Междунар. фонд соц.-экон. и политол. исслед. (Горбачёв-фонд). — М. : Б. и., 1995. — 46 с.
- Галкин А. А., Красин Ю. А. Сильная демократия-альтернатива авторитаризму / Институт социологии РАН, Междунар. фонд соц.-экон. и политол. исслед. (Горбачёв-фонд). — М. : ИС, 1996. — 47 с.
- Галкин А. А., Красин Ю. А. Россия на перепутье. Авторитаризм или демократия: варианты развития / ИСПРАН. Рос. ассоц. полит. науки. — М. : Весь мир, 1998. — 163 с. ISBN 5-7777-0048-9
- Обновление и стабильность в современном обществе. М. 2000. (Отв. ред. и руководитель авторского коллектива).
- Европейская социал-демократия: проблемы и поиски М. 2001. (Отв. ред. и руководитель авторского коллектива).
- Партийная система на Западе и в России: проблемы и перспективы: (Аналит. докл.) / Ин-т сравн. политологии РАН. — М. : ИСП РАН, 2002. — 42 с.
- Галкин А. А., Красин Ю. А. Россия: Quo vadis? / Институт социологии РАН. — М.: Изд-во Ин-та социологии РАН, 2003. — 274 с. ISBN 5-89697-071-4
- Государство и общество в условиях глобализации: взгляд слева. М. 2003. (Отв. ред. и руководитель авторского коллектива).
- Размышления о политике и политической науке: сборник / Ин-т сравнит. политологии РАН. — М. : Оверлей, 2004. — 278 с. ISBN 5-85493-076-5
- Михаил Горбачёв и германский вопрос: сборник документов, 1986—1991 / Междунар. фонд соц.-экон. и политологических исслед. «Горбачёв-Фонд»; предисл. и сост.: А. А. Галкин, А. С. Черняев. — М.: Весь мир, 2006. — 670 с. ISBN 5-7777-0364-X
- Социализм и фашизм (семинар). Альтернативы — № 1 — 2008 [Архівовано 30 січня 2022 у Wayback Machine.]
- ↑ а б в Czech National Authority Database
- ↑ Черкасов П. П. ИМЭМО. Портрет на фоне эпохи [Архівовано 30 серпня 2009 у Wayback Machine.] — М.: Весь мир, 2004.
- ↑ Говорят социологи — участники Великой Отечественной войны[недоступне посилання] // Социологические исследования. 2005. № 5
- ↑ Светлой памяти Александра Абрамовича Галкина (24.07.1922 - 25.01.2022). ИС РАН (рос.). Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 26 січня 2022.
- Радькова О. Г. А. А. Галкин о фашизме: взгляд на переломе эпох [Архівовано 14 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Актуальные проблемы и перспективы изучения новой и новейшей истории зарубежных стран: материалы междунар. науч.-теорет. конф., посвящ. 75-летию образования каф. истории Нового и Новейшего времени / редкол. : В. С. Кошелев (пред.) [и др.], — Мн.: Изд. центр БГУ, 2012. — С. 165—170
- Галкін, Олександр Абрамович [Архівовано 30 січня 2022 у Wayback Machine.] // Інститут соціології РАН
- «Фашизм як хвороба суспільства», лекція О. А. Галкіна, прочитана 4 травня 2004 року в клубі — літературному кафе «Bilingua» в рамках проекту "Публічні лекції «Політ. ру»
|
- Народились 24 липня
- Народились 1922
- Уродженці Вітебська
- Померли 25 січня
- Померли 2022
- Випускники історичного факультету Московського університету
- Доктори історичних наук
- Члени КПРС
- Кавалери ордена Вітчизняної війни I ступеня
- Кавалери ордена Вітчизняної війни II ступеня
- Кавалери ордена Дружби народів
- Кавалери ордена Червоної Зірки
- Нагороджені медаллю «За бойові заслуги»
- Нагороджені медаллю «За трудову доблесть»
- Нагороджені медаллю «За трудову відзнаку»
- Нагороджені медаллю «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»
- Довгожителі Росії
- Радянські політологи
- Російські соціалісти
- Російські соціологи
- Російські політологи
- Російські історики
- Радянські історики
- Дослідники фашизму
- Почесні доктори
- Радянські військові політпрацівники Другої світової війни
- Учасники Другої світової війни з СРСР