Ганс Розенберг (фізик)
| Ганс Розенберг | |
|---|---|
| нім. Hans Rosenberg | |
| Народився |
18 травня 1879[1] Берлін, Німецька імперія |
| Помер |
26 липня 1940[1] (61 рік) Стамбул, Туреччина |
| Країна |
.svg){kind=small} Німецька імперія |
| Діяльність | фізик, астроном, викладач університету |
| Alma mater | Страсбурзький університет[2] |
| Заклад |
Кільський університет Чиказький університет Стамбульський університет |
| Науковий керівник | Ernst Beckerd[2] |
| Діти | Reinhardt M. Rosenbergd[3] |
Ганс Освальд Розенберг (18. березня 1879, Берлін — 26. липня 1940, Стамбул) — німецький фізик і астроном, один зі співвідкривачів діаграми Герцшпрунга — Рассела.
Біографія[ред. | ред. код]
Ганс Розенберг був сином директора банку Германа Розенберга (1847—1917) та Елізабет («Ельзи»), уродженої Дом. Його бабусею була письменниця та поборниця прав жінок Гедвіга Дом[de] (1831—1919). Він закінчив середню школу в гімназії Короля Вільгельма в Берліні[de] і вивчав природничі науки, особливо астрономію. У 1905 році він отримав докторський ступінь у Страсбурзькому університеті під керівництвом професора астрономії Ернста Беккера[de]. У 1907 році він став стажистом у Карла Шварцшильда в Геттінгенському університеті. В 1910 році Розенберг став першим фізиком, який зробив габілітацію з астрономії в Тюбінгенськомц університеті.
Окрім викладацької роботи, Розенбергу доручили керівництво застарілою Тюбінгенською обсерваторією[de], що розташовувалась в Тюбінгенському замку. Він створив приватну обсерваторію і розробляв в ній нові методи фотометрії. Його обсерваторія була оснащена апохроматом з апертурою 13 см і фокусною відстанню 2,4 м. Там Розенберг визначив альбедо Місяця і розробив нові методи вимірювання яскравості зір[4]. В 1910 році для зір в Стожарах він першим побудував діаграму спектр-світніст (яка пізніше стала відома як Діаграма Герцшпрунга — Рассела)[5].
У 1926 році він був призначений професором у Кілі, де з його ініціативи було продовжено розширення університетської обсерваторії. У 1927 і 1929 роках він здійснив експедиції для спостереження сонячних затемнень до північної Швеції та Сіаму. Хоча він вважався євреєм згідно з нацистським законом про відновлення професійної державної служби[en], спочатку він міг продовжувати викладати, оскільки воював у Першій світовій війні. У березні 1934 року йому було дозволено виїхати за кордон до США, і він вже не повернувся до Німеччини. З 1934 по 1937 рік Розенберг викладав у Чиказькому університеті. У 1938 році він емігрував до Туреччини, заступивши Ервіна Фройндліха[de] в Стамбульському університеті, і викладав там до самої своєї смерті.
Сім'я[ред. | ред. код]
Розенберг був одружений на Верені («Вері»), уродженій Борхардт (1882—1954), з якою він мав п'ятьох дітей. Їхньою старшою дочкою була німецько-швейцарська журналістка та письменниця Єва Марія Борер[de] (1905—1987).
Література[ред. | ред. код]
- Freddy Litten. Rosenberg, Hans Oswald. // Neue Deutsche Biographie. Berlin, 2005, Band 22, S. 62 (Digitalisat).
- Rosenberg, Hans Oswald. In: Werner Röder, Herbert A. Strauss (Hrsg.): Biographisches Handbuch der deutschsprachigen Emigration nach 1933 = International biographical dictionary of central European emigrés 1933—1945. Band 2: The arts, sciences, and literature Teil 2: L — Z. Saur, München 1983, S. 983.
Веб-посилання[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #116622121 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ https://www.sfgate.com/news/article/Reinhardt-M-Rosenberg-2994929.php
- ↑ Österberg-Sternwarte in Tübingen (1911–1925)
- ↑ Rosenberg, Hans (1910). Über den Zusammenhang von Helligkeit und Spektraltypus in den Plejaden. Astronomische Nachrichten. 186 (5): 71—78. Bibcode:1910AN....186...71R. doi:10.1002/asna.19101860503.