Герман Врангель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Герман Врангель
швед. Herman Wrangel af Salmis[1]
Народився 29 червня 1587(1587-06-29)[2][3]
Лівонія[2][3]
Помер 11 грудня 1643(1643-12-11)[2][3] (56 років)
Рига, Шведська Лівонія, Швеція[2][3][4]
Поховання Скуклостер[2][4]
Діяльність політик, землевласник, військовослужбовець, губернатор
Знання мов шведська
Учасник Тридцятирічна війна
Суспільний стан аристократія[1][2][…]
Військове звання маршал[2][3][5]
Рід Врангеліd[1][2][…]
Батько Hannes von Wrangel, Lord of Rannamoisa, Valkla and Elistvered[6]
Мати Barbara von Anrepd[6]
Брати, сестри Q61771846?
У шлюбі з Amelie of Nassau-Siegend[1][4], Margareta Gripd[4] і Catharina Gyllenstiernad[4]
Діти (7[3]) Waldemar von Wrangeld, Maria Kristina Wrangeld[4], Карл-Густав Врангель[4], Johan Mauritz Wrangeld[4] і Adolf Herman Wrangeld[4]
Нагороди
орден Серафимів

Герман Врангель (швед. Herman Wrangel; *1584 або 1587, Ліфляндії — †11 грудня 1643, Рига) — шведський фельдмаршал.

Біографія

[ред. | ред. код]

У битві біля Кокенгузене в 1607 р. потрапив у полон до московитів; незабаром був відпущений і брав участь в облозі Івангорода. 1609 р. Г.Врангель командував окремим загоном проти поляків; незабаром король Карл IX Ваза послав його в похід проти данців, які захопили його в полон. Випущений у 1613 р.; продовжував служити, в 1621 р. був фельдмаршалом, здобуваючи перемоги над поляками у Ліфляндії і Пруссії, а в 1629 р. змусив їх просити перемир'я. Беручи участь в поході Ґустава ІІ Адольфа Вази, Г. Врангель повернувся після смерті короля в Ліфляндію, уклав в 1635 р. мир з Польщею в Стумсдорфе і через рік посланий управляти Померанією. Там він розбив австрійського генерала Мірціна, з'єднався з фельдмаршалом Ваннером в 1638 р., але посварився з ним через план кампанії і був відкликаний королевою Кристиною. Призначений генерал-губернатором Ліфляндії.

Г. Врангель помер в Ризі у 1643, залишивши сина (Карла-Ґустава), слава якого затьмарила славу батька.

Батько Марії Кристини Вранґель і Карла-Ґустава Вранґеля.

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. а б в г Huberty M., Giraud A., Magdelaine F. l'Allemagne dynastique Tome III: Brunswick-Nassau-Schwarzbourg — 1981. — Т. 3. — ISBN 978-2-402-06707-2
  2. а б в г д е ж и к dr. A.W.E. Dek Genealogie van het Vorstenhuis NassauЗалтбоммел: Europese bibliotheek, 1970.
  3. а б в г д е ж и к A.W.E. Dek De afstammelingen van Juliana van Stolberg tot aan het jaar van de Vrede van Münster // Spiegel der Historie — 1968. — Т. 7/8. — С. 228–303.
  4. а б в г д е ж и к Elgenstierna G. Den introducerade svenska adelns ättartavlorStockholm: Norstedts förlag, 1936. — Т. 9. — С. 33–34.
  5. A.A. Vorsterman van Oyen Het vorstenhuis Oranje-Nassau: Van de vroegste tijden tot hedenЛейден, Utrecht: Uitgeverij A.W. Sijthoff, 1882.
  6. а б Pas L. v. Genealogics.org — 2003.