Глауберман Абба Юхимович
Абба Юхимович Глауберман | |
---|---|
Народився |
11 листопада 1917 Варшава |
Помер |
12 червня 1974 (56 років) Одеса |
Країна | УНР → СРСР |
Національність | єврей |
Діяльність | доцент, фізик |
Alma mater | Одеський університет |
Галузь | теоретична фізика |
Заклад |
Одеський університет Львівський університет |
Посада |
декан фізичного факультету Львівського університету директор НДІ фізики Одеського державного університету |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | доктор наук |
Науковий керівник | Френкель Яків Ілліч |
Відомі учні |
Юхновський Ігор Рафаїлович Стасюк Ігор Васильович Рувінський Марк Аунович |
Аспіранти, докторанти |
Юхновський Ігор Рафаїлович Стасюк Ігор Васильович |
Відомий завдяки: | автор першого оригінального підручника «Квантова механіка» українською мовою |
Абба Юхимович Глауберман (11 листопада 1917, Варшава — 12 червня 1974, Одеса) — український радянський фізик-теоретик, доктор фізико-математичних наук, професор.
Абба Юхимович Глауберман народився 11 листопада 1917 р. у Варшаві. У 1918 р. родина Глауберманів переїхала до Одеси, де Абба Юхимович прожив до 1941 року.
У 1939 р. А. Ю. Глауберман закінчив фізико-математичний факультет Одеського державного університету (сьогодні — Одеський національний університет імені І. І. Мечникова), а з 1939 по 1941 р. він був аспірантом і асистентом кафедр молекулярної і теоретичної фізики Одеського державного університету.
У 1941 році під час німецько-радянської війни А. Ю. Глауберман пішов на фронт, брав участь у бойових діях, потрапив у полон. В 1943 році втік з полону, вистрибнувши на ходу з ешелону, брав участь у партизанському русі в Білорусі.
У 1944—1946 старший викладач фізики Гідрометеорологічного інституту Головного управління гідрометео-служби Червоної Армії (м. Одеса).
З 1946 р. А. Ю. Глауберман навчався в аспірантурі кафедри теоретичної фізики Ленінградського політехнічного інституту (науковий керівник Я. І. Френкель).
У 1948 р. після захисту кандидатської дисертації (Теорія поверхневого натягу металів) А. Ю. Глауберман отримав направлення у Львівський університет. Там же в 1957 р. він захистив докторську дисертацію (рос. Некоторые вопросы кинетической теории систем взаимодействующих частиц).
1948 року працював старшим викладачем кафедри експериментальної фізики.
1949 — доцент кафедри теоретичної фізики.
1953—1957 — декан фізичного факультету.
1954—1956 — в. о. завідувача, 1957 в. о. професора, 1958 професор кафедри теоретичної фізики
1958—1964 — завідувач кафедри фізики твердого тіла.
1964—1966 завідувач кафедри теорії твердого тіла Львівського університету.
У 1966 р. родина Глауберманів повертається до Одеси, де Абба Юхимович займає посаду директора НДІ фізики Одеського державного університету.
Наукові інтереси Абби Глаубермана стосувались проблем квантової теорії твердого тіла і статистичної теорії конденсованих систем; побудови квантово-електронної теорії поверхневого натягу металів та бінарних металевих сплавів; удосконалення теорії поверхневої енергії іонних кристалів; питань теорії контакту метал-напівпровідник або метал-діелектрик у зовнішньому електричному полі, з'ясування одного з механізмів так званого ефекту Пуля, побудови нової форми загального методу вузлових елементарних збуджень у неметалевих кристалах; теорії напівпровідників у зовнішніх полях; теорії напівпровідників у рідкому стані.
А. Ю. Глауберману належать дослідження Х-центрів в лужно-галоїдних кристалах. Зокрема під керівництвом А. Ю. Глаубермана досліджувалися люмінесцентні, магнітооптичні, фотоемісійні властивості кристалів з квазіметалевими центрами (КМЦ). Теорія КМЦ знайшла застосування в поясненні структури центрів прихованого зображення у фотографії.
Серед робіт відомими є праці А. Ю. Глаубермана з теорії генерації електронним пучком екситонів і спінових збуджень, впливу фононної підсистеми на ймовірність утворення власних точкових дефектів в неметалевих кристалах.
А. Ю. Глауберман — автор близько 150 наукових праць, двох підручників (зокрема першого оригінального підручника «Квантова механіка» українською мовою[1]) і кількох навчальних посібників, зокрема:
- Лекції з теоретичної механіки (Львів, 1957; у співавторстві);
- Фізика діелектриків. Ч. 1 (Львів, 1959);
- Лекції з теоретичної фізики. Теоретична механіка (Львів, 1960; зі співавт.);
- Квантова механіка (Львів, 1962).
Отримав патент на Фокусуючий монохроматор рентгенівського випромінювання[2].
Серед учнів А. Ю. Глаубермана — професор, Рувінський М. А.[3], член-кореспондент Національної академії наук України Стасюк І. В.[4], академік Національної академії наук України Юхновський І. Р.[5]
- Глауберман Абба Юхимович. Фізика атома та квантова механіка: навчальний посібник / А. Ю. Глауберман. — К. : Вища школа, 1972. — 292 с[6].
Будучи 7-річним хлопчиком, Абба Глауберман узяв участь у зйомках одного з найкращих фільмів усіх часів і народів Броненосець «Потьомкін», який знімався в Одесі. Він отримав від Сергія Ейзенштейна роль хлопчика, якого на Потьомкінських сходах застрелили карателі, а потім по його тілу біг знавіснілий натовп[7].
- ↑ Одеський національний університет імені І. І. Мечникова. Кафедра теоретичної фізики. Історія кафедри: Професори кафедри. Архів оригіналу за 6 червня 2014. Процитовано 5 червня 2014.
- ↑ Патенты автора Глауберман Абба Ефимович [Архівовано 6 червня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Рувінському Марку Ауновичу — 75 / [[Фізика і хімія твердого тіла]], т. 14, № 3 (2013) с. 677—679 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 6 червня 2014. Процитовано 5 червня 2014.
- ↑ Член-кореспондент НАН України Ігор Стасюк: «Я не вважаю, що 75 — це підсумок» / [[Світ (газета)|Газета «Світ»]], № 39-40 (787—788) жовтень 2012. Архів оригіналу за 7 червня 2014. Процитовано 5 червня 2014.
- ↑ І. Р. Юхновський, академік НАН України, в. о. голови Українського інституту національної пам'яті / [[Вісник НАН України]], 2009, № 1 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 6 червня 2014. Процитовано 12 червня 2022.
- ↑ [недоступне посилання з серпня 2019 Наукова бібліотека Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова]
- ↑ Кино в Одессе [Архівовано 6 червня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- Народились 11 листопада
- Народились 1917
- Померли 12 червня
- Померли 1974
- Уродженці Варшави
- Українські кіноактори
- Українські фізики
- Радянські фізики
- Випускники Одеського університету
- Учасники Другої світової війни
- Науковці Одеського університету
- Науковці Львівського університету
- Доктори фізико-математичних наук України
- Померли в Одесі