Гордан Петрич

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Гордан Петрич
Особисті дані
Народження 30 липня 1969(1969-07-30)[1] (54 роки)
  Белград, СФРЮ
Громадянство Югославія ЮгославіяСербія Сербія
Позиція захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1986–1988 Югославія ОФК (Белград) 65 (12)
1989–1993 Югославія/Югославія «Партизан» 106 (6)
1993–1995 Шотландія «Данді Юнайтед» 60 (3)
1995–1998 Шотландія «Рейнджерс» 65 (3)
1998–1999 Англія «Крістал Пелес» 18 (1)
1999 Греція АЕК 7 (0)
1999–2001 Шотландія «Гарт оф Мідлотіан» 37 (0)
2001–2002 Сербія та Чорногорія «Партизан» 0 (0)
2002   КНР «Сичуань Дахе» 3 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1987 Югославія Югославія U-20 4 (0)
1988–1990 Югославія Югославія U-21 6 (1)
1989 Югославія СФР Югославія 2 (0)
1997 Югославія СР Югославія 3 (0)
Тренерська діяльність**
2013 Сербія «Бежанія»
2014 Сербія Сербія (асистент)
2015 Сербія «Синджелич»
2015 Сербія «Земун»
2016 Сербія «Чукарички»
2017 Сербія «Рад»
2018—2019 Сербія «Партизан» (асистент)
2019 Греція «Лариса»
Звання, нагороди
Нагороди
Молодіжний чемпіонат світу
Золото Чилі 1987
Молодіжний чемпіонат Європи
Срібло 1990

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Гордан Петрич (серб. Gordan Petrić / Гордан Петрић, нар. 30 липня 1969, Белград) — югославський сербський футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні кар'єри — футбольний тренер.

Виступав, зокрема, за «Партизан» та «Рейнджерс», а також національну збірну Югославії.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував дебютував за ОФК (Белград) в сезоні 1985/86, зігравши один матч у вищому дивізіоні Югославії, звідки ОФК за підсумками сезону вилетів і до кінця 1988 року він виступав з клубом у другому дивізіоні. На початку 1989 року Петрич перейшов до «Партизана», з яким за п'ять років виграв один титул чемпіона і два титули володаря Кубка Югославії.

У листопаді 1993 року перейшов до шотландського клубу «Данді Юнайтед», де виступав під керівництвом співвітчизника Івана Голаца і виграв у перший же сезон Кубок Шотландії. Завдяки своїм виступам на стадіоні «Теннедайс Парк» в липні 1995 року перейшов у місцевий гранд, клуб «Рейнджерс». У складі «рейнджерів» він провів три роки і допоміг команді виграти восьмий, а потім і дев'ятий поспіль титул чемпіонів Шотландії, а потім перейшов в англійський «Крістал Пелес». Єдиний гол за англійський клуб він забив у матчі проти «Шеффілд Юнайтед» (1:1)[2].

Влітку 1999 року Петрич переїхав до Греції, в афінський АЕК, але через кілька місяців повернувся до Шотландії і в грудні перейшов до клубу «Гарт оф Мідлотіан», яким керував Джим Джефферіс. У березні 2001 року до закінчення контракту за обопільною згодою сторін Петрич покинув клуб: єдиний гол за шотландську команду він забив у матчі проти «Штутгарта» в Кубку УЄФА[3][4].

Після півроку тренувань у складі «Партизана» Петрич відправився на правах оренди в китайський «Сичуань Дахе» в березні 2002 року[5]. Погравши там деякий час, того ж року він оголосив про завершення кар'єри.

Виступи за збірні[ред. | ред. код]

У складі юнацької збірної Югославії (U-20) Гордан став молодіжним чемпіоном світу 1987 року, зігравши на турнірі у Чилі у 4 іграх, в тому числі і у виграному в серії пенальті фіналі проти ФРН. В подальшому з командою до 21 року став фіналістом молодіжного чемпіонату Європи 1990 року.

20 вересня 1989 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Югославії в товариській грі проти Греції (3:0). Він був у заявці команди, яка мала поїхати на Євро-1992, але через війну в Югославії була дискваліфікована з турніру за 10 днів до початку змагань[6].

Після розпаду Югославії, у 1997 році Петрич зіграв три матчі у складі збірної Союзної Республіки Югославія. Останню — 16 червня 1997 року проти Південної Кореї (1:1) в Сеулі[7].

Тренерська кар'єра[ред. | ред. код]

З 2007 по 2008 роки Петрич працював генеральним секретарем «Партизана»[8][9]. У жовтні 2008 року він був призначений разом із Зораном Мирковичем віце-президентом клубу[10][11], обидва покинули свої пости у вересні 2009 року[12].

З грудня 2012 року Петрич працював тренером «Бежанії»[13], покинувши клуб в кінці 2013 року. У травні 2014 року він став помічником головного тренера збірної Сербії Любинко Друловича[14].

Провівши ще деякий час у командах «Синджелич» і «Земун» в 2015 році, Петрич став у вересні 2016 року тренером команди «Чукарички» з сербської Суперліги[15], покинувши клуб за обопільною згодою сторін через 3 місяці[16].

З червня по жовтень 2017 року був головним тренером команди «Рад» з сербської Суперліги[17], після чого у 2018—2019 роках знову працював із Зораном Мирковичем, цього разу у тренерському штабі «Партизані».

12 травня 2019 року грецька «Лариса» оголосила про призначення головним тренером Петрича[18], однак він покинув команду вже в серпні того ж року.

Титули і досягнення[ред. | ред. код]

«Партизан»: 1992–93
«Партизан»: 1988–89, 1991–92
«Рейнджерс»: 1995–96, 1996–97
«Данді Юнайтед»: 1993–94
«Рейнджерс»: 1995–96
«Рейнджерс»: 1996–97

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Transfermarkt.de — 2000.
  2. Football: Morris plunders late goal to rob Eagles. the Independent. 2 березня 1999. Архів оригіналу за 7 листопада 2012. Процитовано 28 березня 2010.
  3. Petric parts company with Hearts. BBC. 22 березня 2001. Архів оригіналу за 21 лютого 2014. Процитовано 4 листопада 2008.
  4. Hearts so close to glory. BBC. 28 листопада 2000. Архів оригіналу за 12 березня 2016. Процитовано 28 березня 2010.
  5. Ranković u Kini! (SR) . ФК «Партизан» Белград. 19 березня 2002. Процитовано 10 травня 2016.[недоступне посилання з жовтня 2019]
  6. Yugoslavia barred from European Championships. upi.com. 31 May 1992. Архів оригіналу за 25 січня 2018. Процитовано 16 March 2020.
  7. Reprezentativci: Gordan Petrić. reprezentacija.rs. 3. 9. 2019. Архів оригіналу за 22 січня 2020. Процитовано 3. 9. 2019.
  8. Petrić potvrdio da napušta Partizan (серб.). B92. 27 травня 2008. Архів оригіналу за 13 травня 2016. Процитовано 10 травня 2016.
  9. Saopštenje za javnost Gordana Petrića (серб.). ФК «Партизан» Белград. 4 червня 2008. Процитовано 10 травня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  10. Đurić zvanično predsednik Partizana (серб.). B92. 25 жовтня 2008. Архів оригіналу за 13 травня 2016. Процитовано 10 травня 2016.
  11. Održana Skupština FK Partizan (серб.). ФК «Партизан» Белград. 25 жовтня 2008. Процитовано 10 травня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  12. Ostavka Gordana Petrića (серб.). B92. 28 листопада 2009. Архів оригіналу за 13 травня 2016. Процитовано 10 травня 2016.
  13. Gordan Petrić od proleća u ulozi trenera (серб.). mondo.rs. 18 грудня 2012. Архів оригіналу за 1 липня 2016. Процитовано 10 травня 2016.
  14. Tomić i Petrić u stručnom štabu Orlova (серб.). hotsport.rs. 8 травня 2014. Архів оригіналу за 3 вересня 2019. Процитовано 10 травня 2016.
  15. Gordan Petrić: Možda jednog dana odem u Njukasl (серб.). mondo.rs. 22 вересня 2016. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 10 грудня 2016.
  16. FK Čukarički i dosadašnji šef stručnog štaba Gordan Petrić prekidaju saradnju (серб.). ФК «Чукарички». 17 грудня 2016. Архів оригіналу за 10 травня 2017. Процитовано 17 липня 2017.
  17. Petrić: Rad je klub u kojem mogu da idem napred (SR) . B92. 19 червня 2017. Архів оригіналу за 22 червня 2017. Процитовано 17 липня 2017.
  18. ΑΕΛ: Νέος προπονητής ο πρώην αμυντικός της ΑΕΚ, Πέτριτς. www.sport24.gr. 12 травня 2019. Архів оригіналу за 26 березня 2020.

Посилання[ред. | ред. код]