Гороховський провулок
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Гороховський провулок Росія | |
|---|---|
| рос. Горо́ховский переу́лок | |
 | |
| Населений пункт | Москва |
| Місцевість | ЦАО |
| Район | Басманний |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 0.64 км |
| Координати | 55°45′54″ пн. ш. 37°39′56″ сх. д. / 55.76505555558377836° пн. ш. 37.66580555558377341° сх. д.Координати: 55°45′54″ пн. ш. 37°39′56″ сх. д. / 55.76505555558377836° пн. ш. 37.66580555558377341° сх. д. |
| Поштові індекси | 105064 |
| Транспорт | |
| Найближчі станції метро |
 Курська |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | ↑2162195 ·R (Басманний район) |
| Мапа | |
 | |
 Гороховський провулок у Вікісховищі | |
Гороховський провулок (рос. Горо́ховский переу́лок)— вулиця в центрі Москви у Басманному районі між Старою Басманною і Токмаковим провулком.
Назву провулок отримав у XIX ст. від назви сусідньої Гороховської вулиці (нині вулиця Казакова).
Гороховський провулок починається праворуч від Старої Басманної, проходить на захід та виходить на Токмаков провулок навпроти Денисовського. Праворуч до Гороховського провулку примикає Малий Демидівський провулок.
- № 7 — особняк А. Б. Клеопіної (1905, архітектор Т. Я. Бардт).
- № 17 — дитячий притулок Євангелічного піклування про бідних жінок і дітей (1888—1889, архітектор М. К. Геппенер). Починаючи з 1999 року в будівлі Школа акварелі Сергія Андріякі.
- № 19 — особняк В. А. Лемана (перебудова, зміна фасаду, огорожа особняка — 1898, архітектор А. Е. Еріхсон).
- № 23 — особняк (1913, архітектор М. М. Черкасов).
- № 2/14, буд. 4 — кутовий житловий будинок. Тут на початку XX століття в квартирі № 1 жив архітектор В. С. Масленников[1].
- № 4 — садиба Демидова (1789—1791, архітектор — М. Ф. Казаков[2]). У садибі збереглися «Золоті кімнати», названі так завдяки дерев'яному різьбленню, покритого тонким шаром листового золота. В даний час приміщення будівлі займає Московський державний університет геодезії і картографії.
- № 6 — в 1781 році тут, на перетині двох проїзних провулків, купив собі будинок художник Федір Рокотов. Ймовірно, жив він тут недовго, так як в 1785 році придбав будинок на розі Старої Басманної і Токмакова провулка — від якого збереглася лише будівля флігеля (№ 30/1, буд. 2).
- № 10 — Приватна жіноча гімназія В. Н. фон Дервіз (1898, архітектор О. О. Нікіфоров; прибудова — 1901, архітектор В. В. Шервуд). У гімназії навчалися М. І Цвєтаєва і Р. Зелена[3]
- № 12 — будівля посольства Еквадору в Росії.
- № 14 — особняк С. К. Морозова, архітектор Н. Д. Бутусов.
По провулку ходить автобус № 78.
- ↑ Вся Москва: адресная и справочная книга на 1914 год. — М. : Товарищество А. С. Суворина «Новое Время», 1914. — 845 с.
- ↑ Гейдор Т., Казусь И. Стили московской архитектуры. — М. : Искусство—XXI век, 2014. — 616 с. — ISBN 978-5-98051-113-5.
- ↑ Памятники архитектуры // Московское наследие. — 2013. — № 26.
- Офіційний сайт управи Басманного району [Архівовано 17 листопада 2016 у Wayback Machine.]
- Загальномосковський класифікатор вулиць Москви ЗМК ВМ
- Схема вулиці [Архівовано 12 січня 2018 у Wayback Machine.]