Горішня Слобідка
село Горішня Слобідка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Чортківський район |
Громада | Монастириська міська громада |
Облікова картка | Горішня Слобідка |
Основні дані | |
Засноване | 1710 |
Населення | 780 |
Територія | 2.143 км² |
Густота населення | 363.98 осіб/км² |
Поштовий індекс | 48315 |
Телефонний код | +380 3555 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°07′22″ пн. ш. 25°09′36″ сх. д. / 49.12278° пн. ш. 25.16000° сх. д.Координати: 49°07′22″ пн. ш. 25°09′36″ сх. д. / 49.12278° пн. ш. 25.16000° сх. д. |
Водойми | Коропець |
Відстань до районного центру |
4 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 48300, Тернопільська обл, Чортківський р-н, м. Монастириська, вул. Шевченка, буд. 19 |
Карта | |
Мапа | |
|
Горі́шня Слобі́дка — село в Україні, у Монастириській міській громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Коропець, на сході району. До 2018 — центр сільської ради , якій були підпорядковані села Нова Гута та Рідколісся.
Населення — 778 осіб (2003).
Від 2018 року ввійшло у склад Монастириської міської громади.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Монастириської міської громади.[1]
Назва населеного пункту походить, ймовірно, від слова «слобода».
Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту та трипільської культури.
Перша писемна згадка — 1710 року.
Діяли українські товариства «Просвіта», «Сокіл», «Луг», «Союз українок», «Рідна школа», «Сільський господар».
Протягом 1962–1966 село належало до Бучацького району. Після ліквідації Монастириського району 19 липня 2020 року село увійшло до Чортківського району[2].
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 842 особи, з яких 366 чоловіків та 476 жінок[3].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 772 особи[4].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,74 % |
російська | 0,26 % |
- споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні
- встановлено два хрести на честь скасування панщини
- насипано символічні могили
- воякам УПА (1990)
- на честь незалежності України (1995)
Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступеня, Будинок культури, бібліотека, ФАП, торговельний заклад, ТзОВ «Прогрес».
- Боцюрків Іларіон — український правник, адвокат, доктор права, громадський діяч, комісар Бучацького повіту ЗУНР.[6]
- Будний Богдан — педагог, професор кафедри фізики ТНПУ, видавець.[7]
- Ганішевський Василь — священик, літератор.[8]
- Кунцьо Володимир — господарник, громадський діяч.[9]
- Парацій Володимир — історик, краєзнавець, член ВУСК, НТШ.[10]
- Парубоча Оксана Володимирівна —королева трьох королівств // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 282. — ISBN 966-528-199-2.</ref>
-
Дорожній знак при в'їзді в село
-
Вигляд на село з пагорба
-
Будинок культури
-
Пам'ятник
-
Пам'ятник упівцям
-
Пам'ятник упівцям зблизька
-
Капличка на околиці села
-
Пам'ятний хрест з ногоди скасування панщини.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Тернопільська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- ↑ Дуда І. Боцюрків Іларіон // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 180. — ISBN 966-528-197-6.
- ↑ Коршак Є. Будний Богдан Євгенович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 195. — ISBN 966-528-197-6.
- ↑ Мельничук Б. Ганішевський Василь Адольфович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 134. — ISBN 978-966-528-318-8.
- ↑ Дем'янова І. Кунцьо Володимир Васильович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 282. — ISBN 966-528-199-2.
- ↑ Дем'янова І. Парацій Володимир Михайлович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 28. — ISBN 966-528-197-6.
- Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — 944 с. — іл.
- Парацій М., Уніят В. Горішня Слобідка // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 399. — ISBN 966-528-197-6.
|