Готовність до електронізації

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Готовність до електронізації, готовність до життя в інформаційному суспільств, е-готовність (e-readiness) -

1. Термін, що його ввів в обіг Всесвітній банк для позначення готовності інформаційно-комунікаційної інфраструктури держави, континенту чи всієї земної кулі до загальної електронізації народного господарства. Існує багато методик оцінки е-готовності[1].

2. Рівень соціально-економічного розвитку, що оцінюється за такими ключовими критеріями: розвиток інформаційно-комунікаційної інфраструктури; електронна економіка; дистанційна освіта; використання ІТ в сфері державного управління і політика держави в сфері ІТ.

Впровадження

[ред. | ред. код]

Індія, Китай, Бразилія, В'єтнам, Філіппіни швидко нарощують свою готовність до електронізації. Індонезія, Росія, Нігерія, Єгипет, Кенія характеризуються інституційною невизначеністю і низькою прихильності реформ[2].

Західної і Північної Європи, Австралії та Японії вже є проривними, у цьому питанні, країнами.


Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. (http://www.infodev.org/ereadiness/methodology.htm [Архівовано 10 жовтня 2004 у Wayback Machine.])
  2. Where the Digital Economy Is Moving the Fastest Bhaskar ChakravortiChristopher TunnardRavi Shankar Chaturvedi. Архів оригіналу за 25 лютого 2015. Процитовано 1 березня 2015.

Посилання

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]