Границя Лапласа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Грани́ця Лапла́са — найбільше значення ексцентриситету, за якого розв'язок рівняння Кеплера, виражений у вигляді ряду за ексцентриситетом, збігається. Названо на честь французького математика П'єра Симона Лапласа. Приблизне значення границі Лапласа:

0,662 743 419 349 181 580 974 742 097 109 252 90.

Пояснення

[ред. | ред. код]

Рівняння Кеплера пов'язує між собою середню аномалію M з ексцентричною аномалією E для тіла, що рухається по еліпсу з ексцентриситетом ε. Це рівняння не можна розв'язати для E через елементарні функції, але теорема Лагранжа про обернення рядів дає розв'язок у вигляді степеневого ряду від ε:

Радіус збіжності цього степеневого ряду (таке число, що за менших значень ряд збігається, а за більших — розбігається) при значеннях константи M, що не є цілочисельно кратними π, не залежить від вибору M і називається числом (границею) Лапласа.

Границя Лапласа є розв'язком рівняння

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  • Finch, Steven R. (2003), Laplace limit constant, Mathematical constants, Cambridge University Press, ISBN 978-0-521-81805-6.

Посилання

[ред. | ред. код]

Weisstein, Eric W. Границя Лапласа(англ.) на сайті Wolfram MathWorld.