Грот (архітектура)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Грот (фр. grotte від італ. grotta) — тип паркової споруди або архітектурної примхи: павільйон, що імітує природний грот, печеру, іноді у складі німфеуму.

Перші гроти з'явилися в італійському садово-парковому мистецтві епохи Відродження. У петрівську епоху гроти стали створюватися і в палацово-паркових ансамблях Російської імперії.

Джерело

[ред. | ред. код]