Гузєв Віктор Степанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гузєв Віктор Степанович
Народився 3 січня 1932(1932-01-03)
місто Батумі Аджарської АРСР, тепер Аджарська автономна республіка, Грузія
Помер 11 травня 1999(1999-05-11) (67 років)
Запоріжжя
Країна  СРСР
 Україна
Національність росіянин
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці Орден Леніна Орден Леніна Орден Трудового Червоного Прапора

Віктор Степанович Гузєв (нар. 3 січня 1932(19320103), місто Батумі Аджарської АРСР, тепер Аджарська автономна республіка, Грузія — 11 травня 1999, місто Запоріжжя) — український радянський діяч, новатор виробництва, сталевар Запорізького електрометалургійного заводу «Дніпроспецсталь» імені Кузьміна Запорізької області. Герой Соціалістичної Праці (30.03.1971). Депутат Верховної Ради УРСР 6—8-го скликань.

Біографія[ред. | ред. код]

З 1955 року працював підручним сталеваром, потім — сталеваром, старшим сталеваром електросталеплавильного цеху № 1 Запорізького металургійного (електрометалургійного) заводу «Дніпроспецсталь» імені Кузьміна Запорізької області.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 30 березня 1971 року за видатні успіхи, досягнуті у виконанні завдань п'ятирічного плану із розвитку чорної металургії, Гузєву Віктору Степановичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордену Леніна і золотої медалі «Серп і Молот».

Потім — на пенсії у місті Запоріжжі.

Нагороди[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]