Гібралтарська дуга

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гібралтарська дуга

Гібралтарська дуга — геологічна область, дугоподібної форми навколо моря Альборан. Складається з Кордильєра-Бетіка (південь Іспанії), і Ер-Риф (Північне Марокко) [1].

Формування цього гірського пасма пов'язане із зіткненням Африканської тектонічної плити і Іберійської платформи в третинний період (від 65 млн років), проте механізми, утворення все ще обговорюється в геології і геофізиці.

Вчені вважають, що ця дуга залишилася від спочатку дугоподібного палеогеографічного розподілу провінцій седиментації. Дане припущення ґрунтується на схожості між Бетськими і Рифськими розрізами, які були роз'єднані тільки в пліоцені протокою Гібралтар. Ця гіпотеза сумісна з будь-якою реконструкцією рухів між Євразійським (Іберійською платформою) і Африканським кратонами і цілком узгоджується з новими даними по початковим фазам утворення Атлантичного океану[2]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Flynch PhD thesis, 1994. Архів оригіналу за 20 вересня 2015. Процитовано 21 травня 2012.
  2. http://www.seafy.net/gibraltarskaya-duga.html[недоступне посилання з липня 2019]