Гіпотеза теплового часу
 | Ця стаття покладається значною мірою чи цілком на єдине джерело. Це може призвести до порушень нейтральності та недостатньої перевірності вмісту. (Грудень 2013) |
Гіпотеза теплового часу є можливим вирішенням проблеми часу в класичній і квантовій теорії, як це було запропоновано Карло Ровеллі та Аленом Конном. Фізичний потік часу моделюється як фундаментальна властивість теорії, макроскопічна характеристика термодинамічного походження[1][2].
Загальні коваріантні теорії не мають поняття окремого фізичного часу, відносно якого все розвивається[3]. Однак це не потрібно для повного формулювання та тлумачення теорії. Динамічні закони визначаються кореляціями, достатніми для прогнозування. Але в такому випадку потрібен механізм, який пояснює, як знайоме поняття часу врешті-решт виходить із позачасової структури, щоб стати таким важливим інгредієнтом макроскопічного світу, в якому ми живемо, так само як і нашого свідомого досвіду.
- ↑ Rovelli, C (1993). Statistical mechanics of gravity and the thermodynamical origin of time. Classical and Quantum Gravity. IOP Publishing. 10: 1549—1566. doi:10.1088/0264-9381/10/8/015.
- ↑ Connes, A; Rovelli, C (1 грудня 1994). Von Neumann algebra automorphisms and time-thermodynamics relation in generally covariant quantum theories. Classical and Quantum Gravity. IOP Publishing. 11 (12): 2899—2917. arXiv:gr-qc/9406019. doi:10.1088/0264-9381/11/12/007. ISSN 0264-9381.
- ↑ Rovelli, Carlo (2019). The order of time. London: Penguin books. с. 118—119. ISBN 978-0-141-98496-4.