Гірнича промисловість Нігеру

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Known and exploited Mineral resources of Niger, data derived from US Geological Survey. Colored circles represent current mining centers. Unexploited but proved resources in parentheses. * Золото: Au * Вугілля кам'яне: C * Алмаз: Dm * Залізна руда: Fe * Limestone: Ls * Phosphate: P * Petroleum, crude: Pet * Tin: Sn

Гірнича промисловість Нігеру.

Загальна характеристика[ред. | ред. код]

Мінерально-сировинний сектор економіки Нігера в кінці ХХ ст. спирався на уранову промисловість з виробництвом приблизно 3 тис. т U на рік. Частка гірничодобувної промисловості у ВВП близько 10-12 %.

Окремі галузі[ред. | ред. код]

Кар'єр COMINAK з видобутку уранових руд. Підприємство "Арлі"

Уранова промисловість. Видобуток уранових руд ведеться з 1970. В 1990-х роках діяли два підприємства — «Арлі» і «Акута». Розробка руд на «Арлі» ведеться відкритим способом на глибині 20-25 м, вміст оксиду в руді 0,25 %. Збагачуються руди купчастим вилуговуванням. Вміст оксиду в концентраті 70 %. Підприємство «Акута» діє з 1978. Руди, що містять 0,4 % U3O8, розробляються підземним способом на глибині близько 250 м, система розробки — камерно-стовпова. Збагачувальна фабрика працює за тією ж схемою, що і «Арлі». З 1979 з руд попутно добувають молібден (близько 400 т на рік). Перспективи розвитку уранодобувної промисловості пов'язані з розробкою нових родовищ Арні, Імурарен, Вест-Афасто і Азелік.

В 1971 почався видобуток уранової руди в Арліте на плато Аїр. Її вели спільна франко-нігерська і декілька приватних компаній. У кінці 1970-х років в районі Аїра франко-нігерський консорціум за участю японської компанії побудував ще одну уранодобувну шахту. В 1970-х роках урановий експорт формував 70 % національного бюджету. Але надалі ця частка зменшилася внаслідок зменшення цін на уран. У 1995 на частку уранових концентратів припадало 60 % прибутків від експорту.

У 1997 р. експорт U забезпечив 70 % загальних експортних надходжень і близько 40 % надходжень до бюджету.

У 1999 р виробництво природного урану склало 2960 т (3-є місце у світі після Канади та Австралії), 2001 — 2919 т, 2002 р — 2654 т [World Nuclear Association]. На початку XXI ст. декілька компаній контролюють урановий та інший видобуток в основному регіоні Ліптако (Liptako): AGMDC, Carlin, Geoservice, Managem, Onarem і Sati. Є дві уранові копальні — Akouta І Arlit, на півночі Нігера, оператор яких — французька компанія Cogema.

Вугілля. В 1980 поблизу Агадеса розпочалася розробка кам'яного вугілля. На межі ХХ-XXI ст. в Нігері експлуатується одна шахта продуктивністю 150 тис. т вугілля на рік.

Відкритим способом на копальні Anou-Anarem, на заході краю Air Massif видобувають вугілля (163 275 т у 2001, оператор — Sonichar).

Золото. Компанії Etruscan і Placer Mining на початку XXI ст. ввели в експлуатацію золотодобувне підприємство Samira Hill продуктивністю 2080 кг/рік. Компанія Etruscan планує будівництво підприємства Koma Bangou на родовищі, запаси якого оцінюються в 10,3 млн т руди з середнім вмістом Au 2,47 г/т.

Фірми AGMDC, Etruscan, Semafo, Managem (Morocco’s ONA Group) на початку XXI ст. здійснюють золотовидобувний проект. На родовищі Koma Bangou у 2001 р вироблено перших 920 унцій золота.

Інші корисні копалини. В Нігері добувають невелику кількість олов'яної руди (родовища Тарауаджі, Адрар-ель-Меккі в районі Аїр. У 1978 поблизу Ніамея почалася розробка фосфоритів. Їх видобувають також і в районі Тахуа. Кухонну сіль добувають з підземних розсолів (Тегіддан-Тесум і інші).

Імпорт[ред. | ред. код]

Імпортуються нафтопродукти, сірка, алюмінієва сировина і інші види корисних копалин.

Геологічна служба.[ред. | ред. код]

Питання пошуку і видобутку мінеральної сировини курує Міністерствово гірничої справи і промисловості. На початку XXI ст. ліцензію дослідження на дорогоцінні камені має компанія Gem Vest, на золото — компанія Geoafrica; на олово — Secomi, на уран — Cominak, Irsa-Onarem і Onarem, на нафту — Exxon, Petronas, Algerian Sonatrach and Niger.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
  • Білецький В. С., Гайко Г. І. Хронологія гірництва в країнах світу. — Донецьк : Донецьке відділення НТШ : Редакція гірничої енциклопедії : УКЦентр, 2006. — 224 с.
  • Гайко Г. І., Білецький В. С. Історія гірництва: Підручник. — Київ-Алчевськ: Видавничий дім «Києво-Могилянська академія», видавництво «ЛАДО» ДонДТУ, 2013. — 542 с.

Посилання[ред. | ред. код]