Даніель Зеннерт
| Даніель Зеннерт | |
|---|---|
| Daniel Sennert | |
 | |
| Народився |
25 листопада 1572[1][2] Бреслау, Богемське королівство, Землі Богемської Корони, Священна Римська імперія[1] |
| Помер |
21 липня 1637[1][2][…] (64 роки) Віттенберг, Священна Римська імперія[1] |
| Поховання | Церква Всіх Святих (Віттенберг) |
| Країна | Німеччина |
| Діяльність | хімік, викладач університету, лікар |
| Alma mater | Віттенберзький університет |
| Галузь | філософія, медицина, хімія |
| Заклад | Віттенберзький університет |
| Вчене звання | професор медицини |
| Вчителі | Jakob Martinid[4] |
| Відомі учні |
Johann Sperlingd Michael Waltherd Johann Michaelisd |
| Аспіранти, докторанти | Werner Rolfinckd |
 Даніель Зеннерт у Вікісховищі | |
Даніель Зеннерт (нім. Daniel Sennert, 25 листопада 1572, Бреслау — 21 липня 1637, Віттенберг) — німецький філософ і лікар. Зробив внесок до відродження атомізму,[5] одним із перших спробував застосувати атомічну теорію до хімічних явищ. Був професором медицини у Віттенберзькому університеті.
Біографія[ред. | ред. код]
Даніель Зеннерт народився 1572 року у місті Бреслау, що тоді входило до володінь Габсбурзької монархії. Його батько, Ніколас Зеннерт, був шевцем з сілезького містечка Лень. Йому було 67 років, коли народився Даніель.[5]
Після навчання у школі в рідному Бреслау, у 1593 році Зеннерт вступив до Вітенберзького університету, який закінчив у 1598 році, отримавши ступінь магістра. Потім протягом трьох років вивчав медицину в Лейпцигу, Єні та Франкфурті. Після медичної практики короткий час залишався в університеті Базеля, потім перейшов до Віттенберзького університету, де отримав ступінь доктора медицини і працював все життя. Він шість разів призначався деканом медичного факультету впродовж роботи в університеті.[5]
Зеннерт був особистим лікарем курфюрста Саксонії Йоганна Георга. Ймовірно, він надавав медичне обслуговування широкому колу аристократів і правителів.[5]
Філософські погляди[ред. | ред. код]
Ще до французького філософа П'єра Гассенді Зеннерт став прибічником античної атомістики. У працях Зеннерта говорится про прості атоми (елементи) і елементи другого порядку, що є прообразом молекули. Це було важливе нововведення у корпускулярну теорію, у старому вченні про атоми молекулам не було місця. За Зеннертом, атоми, наприклад, золота, розчинені у якій-небудь кислоті, при сублімації зберігають свою індивідуальність і тому можуть бути витягнені зі з'єднань.
Виноски[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #117478091 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ а б Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- ↑ а б в г Richard S. Westfall. Sennert, Daniel. The Galileo Project. Rice University. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано жовтень 2016. (англ.)
|
