Дегтярськ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
місто Дегтярськ
рос. Дегтярск
Герб Дегтярська Прапор Дегтярська
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Свердловська область
Муніципальний район Дегтярський міський округ
Код ЗКАТУ: 65484503000
Код ЗКТМО: 65736000001
Основні дані
Час заснування 1914 року
Статус міста 1954 року
Населення 15522 особи (2010[1])
Площа 19 км²
Поштовий індекс 623270–623272
Телефонний код +7 34397
Географічні координати: 56°42′ пн. ш. 60°06′ сх. д. / 56.700° пн. ш. 60.100° сх. д. / 56.700; 60.100Координати: 56°42′ пн. ш. 60°06′ сх. д. / 56.700° пн. ш. 60.100° сх. д. / 56.700; 60.100
Влада
Вебсторінка degtyarsk.ru
Мапа
Дегтярськ (Росія)
Дегтярськ
Дегтярськ

Дегтярськ (Свердловська область)
Дегтярськ
Дегтярськ

Мапа


CMNS: Дегтярськ у Вікісховищі

Дегтя́рськ (рос. Дегтярськ) — місто, центр Дегтярського міського округу Свердловської області.

Географія[ред. | ред. код]

Дегтярськ розташований на річці В'язовці. У межах міста розташоване озеро Ікбулат.

Історія[ред. | ред. код]

Перше поселення в районі сучасного Дегтярска датується приблизно кінцем XIX століття (тимчасові поселення 1890-их років), коли робітники з Ревдинського залізоробного заводу та з селища Краснояр, займаючись заготівлею березового вугілля для потреб заводу, попутно займалися і варінням дьогтю, бо географо-геологічний кордон Європи-Азії, що проходить між Ревдою і Дегтярськом, також геологічно і географічно розділяв і породи деревних насаджень: в «європейській» Ревді переважали хвойні — в основному сосни, в «азійському» Дегтярську росли в основному берези, що сприяло процвітанню варіння дьогтю з березових субстратів.

1914 року починається розробка Дегтярського родовища сірчаного колчедану. Поблизу родовища було утворене селище Дегтярка. 18 листопада 1954 селищу було надано статус міста.

Влітку 1959 року місто відвідав 36-й віцепрезидент, майбутній 37-й президент США Річард Ніксон, який активно спілкувався з місцевими мешканцями[2]. У 19251930 роках його батьки працювали на місцевому мідному руднику, узятому в концесію американською фірмою «Лена-Голдфілдс»[3].

1 травня 1960 року у небі над Дегтярськом радянські сили ППО збили американського льотчика-шпигуна Пауерса на літаку U-2. При цьому був також випадково збитий радянський перехоплювач МіГ-19, пілотований старшим лейтенантом Сергієм Сафроновим. Трагедія розігралася в небі над Дегтярськом під час першотравневої демонстрації і літак Сафронова міг врізатися в багатотисячну демонстрацію[2], якби не його героїчний вчинок — він зумів відвести літак за місто, тим самим врятувавши людські життя, але втративши своє. На початку 2000-их років Сергію Сафронову було встановлено пам'ятник.

9 липня 2009 року Дегтярськ включений до списку учасників маршруту Всесвітньої Федерації АЦК ЮНЕСКО «Світова культурна спадщина. Діалог культур, діалог цивілізацій»[4]. Таким чином, Дегтярськ став четвертим середньоуральським містом з таким статусом. Його вже носять Єкатеринбург, Нижній Тагіл та Нижні Серги.

Населення[ред. | ред. код]

Населення — 15 522 особи (2010, 15 869 у 2002[5]).

Відомі особистості[ред. | ред. код]

В поселенні народилась:

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Численность и размещение населения Свердловской области — Федеральна служба державної статистики РФ (рос.)
  2. а б І. Гладкова. 25 екатерінбурзьких таємниць. Нариси. — Єкатеринбург: 2003. — 220 с.: Ил.
  3. [1] [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
  4. Антон Хижняков. (09.07.2009). Дегтярск визнаний містом всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Вести.Ru. Архів оригіналу за 19.12.2013. Процитовано 6 липня 2010.
  5. Численность населения России, субъеков Российской Федерации в составе федеральных округов, районов, городских поселений, сельских населённых пунктов - районных центров и сельских населённых пунктов с населением 3 тысячи и более человек — Всеросійський перепис населення 2002 року (рос.) [Архівовано з першоджерела 3 лютого 2012.]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Аркуш карти O-41-109 Дегтярск. Масштаб: 1 : 100 000. Стан місцевості на 1984 р. Видання 1986 р. (рос.)

Посилання[ред. | ред. код]