Демократичний рух — Єдина Грузія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
«Демократичний рух — Єдина Грузія»

груз. მრეწველობა გადაარჩენს საქართველოს
Країна Грузія Грузія
Голова партії Ніно Бурджанадзе
Дата заснування 24 листопада 2008
Штаб-квартира Тбілісі
Ідеологія Консерватизм
Євроскептицизм
Росієфільство
Офіційний сайт ug.ge

«Демократичний рух — Єдина Грузія» (груз. დემოკრატიული მოძრაობა — ერთიანი საქართველო, Демократулі модзраоба — Ертіані Сакартвело) — правоцентристська прокремлівська політична партія Грузії[1], заснована 24 листопада 2008 року Ніно Бурджанадзе[2]. Виступиє за позаблоковий та нейтральний статус Грузії, за зближення з Росією. Генеральний секретар партії — Вахтанґ Колбая.

Історія

[ред. | ред. код]

Партія заснована Ніно Бурджанадзе 24 листопада 2008 року[3], після того як вона вийшла з партії «Єдиний національний рух» та пішла в опозицію до тодішнього президента Міхеїла Саакашвілі. Навесні 2009 року «Демократичний рух — Єдина Грузія» брав участь у протестах та вимагав відставки президента Міхеїла Саакашвілі.

На президентських виборах у Грузії в 2013 році партія висунула кандидатом Ніно Бурджанадзе. У підсумку Бурджанадзе посіла третє місце, за неї проголосувало 10,18% виборців.

У 2016 році на парламентських виборах партії «Демократичний рух — Єдина Грузія» не подолала 5% бар'єр, набравши 2,81 голосів виборців[4]. Партія отримала лише одне місце у Верховній Раді Аджарії на місцевих виборах 2016 року.

Ніно Бурджанадзе заявила що вона та її партія не будуть брати участь у президентських виборах 2018 року[5]. Вона відкрито критикує прозахідний курс Грузії та декларує необхідність відновлення повноцінних відносин з Росією.

Література

[ред. | ред. код]
  • Nodia G. «The Political Landscape of Georgia: Political Parties: Achievements, Challenges and Prospects». Álvaro Pinto Scholtbach. – Eburon, Delft, 2006. – 268 p.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Індекс інформаційного впливу Кремля 2017. Спільний звіт за результатами дослідження. Київ: ГО «Детектор Медіа», 2017. 70 с (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 30 листопада 2018. Процитовано 30 листопада 2018.
  2. [1] [Архівовано 21 липня 2011 у Wayback Machine.]
  3. Сайт партії
  4. Парламентські вибори у Грузії: оголошено результати екзит-полів [Архівовано 29 грудня 2016 у Wayback Machine.] «УНІАН»
  5. Грузія: заявки на участь у президентських виборах до ЦВК подали близько 50 кандидатів. Архів оригіналу за 9 вересня 2018. Процитовано 30 листопада 2018.

Посилання

[ред. | ред. код]