Деньє

Деньє
	фр. denier
	Деньє Гуго Капета (987–996)
	Територія обігу
Емітент	Французьке королівство

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Деньє (значення).

Деньє́ (фр. denier від лат. denarius — денарій) — французька назва монет типу каролінгського денарія, що карбувались у середньовічному та новочасному Французькому королівстві, а також у франкомовних державах хрестоносців в Східному Середземномор'ї.

Історія[ред. | ред. код]

Назва наслідувала римський денарій. З одного фунта чистого срібла випускали 240 денаріїв (деньє) вагою близько 1,3 грама.

12 деньє становили рахункову одиницю солід (соль). Найдрібнішою монетою був обол = 1/2 деньє.

За Карла Великого (768—814 роки) вага деньє збільшилася до 1,7 г. Але потім поступово вага і якість деньє стали знижуватися. В кінці Х століття він знову важив близько 1,2-1,3 грама, але проба срібла впала до 416-ї — деньє став білонною монетою.

У XII—XIII століттях у Франції існували відповідно дві різні монетні системи, що були засновані на паризькому і турському ліврах. Їм відповідали паризький і турський деньє.

Карбували також монету подвійну деньє, а в XIV столітті з'явилася монета номіналом 3 деньє — Ліард.

У XVI столітті випущено перші мідні монети деньє і подвійний деньє. Мідний деньє важив трохи більше ніж 1,5 г (діаметр 18 мм), подвійний деньє — понад 3 г (діаметр 20 мм). Номінал був позначений на реверсі: DENIER TOVRNOIS, DOVBLE TOVRNOIS. Мідний деньє на той час став найдрібнішою монетою Франції.

У другій половині XVII століття з міді стали карбувати також Ліард (= 3 деньє) і монету 4 деньє. У роки Семирічної війни (1756–1763 роки) мідний деньє випустили востаннє, цього разу в герцогстві Брауншвейг-Люнебург в 1758 році: це була монета для виплати платні французьким військам.