Джафер Гафар
| Джафер Гафар | ||||
|---|---|---|---|---|
| крим. Cafer Abdul oğlu Ğafar | ||||
| Народився |
1898 Тав-Даїр, Сімферопольський повіт, Таврійська губернія, Російська імперія | |||
| Помер |
17 квітня 1938 Кримська АРСР, Російська РФСР, СРСР | |||
| Громадянство |
 СРСР | |||
| Національність | кримський татарин | |||
| Діяльність | письменник, учитель, журналіст | |||
| Мова творів | кримськотатарська | |||
| Роки активності | 1920—1938 | |||
| Напрямок | реалізм | |||
| Жанр | оповідання | |||
|
| ||||
Джафе́р Абду́л оглу́ Гафа́р (крим. Cafer Abdul oğlu Ğafar; 1898, Тав-Даїр — 17 квітня 1938) — кримськотатарський письменник і журналіст.
Народився 1898 року в селі Тав-Даїр (тепер Лісносілля), в учительській родині. Після закінчення початкової школи навчався в медресе свого села. Саме під час навчання в медресе почав літературну творчість.
До 1920 року працював сільським учителем, потім — у газеті «Яш къувет» у Сімферополі, у журналі "Илери", редагував газету "Енъи дюнья". Працював завідувачем Карасубазарського районного відділу освіти.
1934 року став членом Спілки письменників, але вже за кілька місяців потрапив у хвилю репресій. Його було знято з посади, найкращі твори (у тому числі оповідання «В дорозі») піддано жорсткій критиці.
20 жовтня 1936 року Джафера Гафара заарештували, у пресі з'явилися статті з пропозицією заборонити публікацію його творів. Його звинуватили в буржуазному націоналізмі, пізніше — у шпигунстві. Виїзна сесія Верховного Суду 17 квітня 1938 року засудила його до розстрілу. Того ж дня вирок було здійснено.
Джерела[ред. | ред. код]
- Керим И. А. Къырымтатар эдебияты (Къулланма дерслик). — Акъмесджит, 1995. - С. 247.
- Деятели крымскотатарской культуры (1921—1944 гг.): Биобиблиографический словарь. — Симферополь, 1999.
- «Я никого не забуду…»/Сборник произведений крымскотатарских писателей 1913—1940 гг. — Симферополь, 2001. - С. 12-21.
