Джеремі Баш

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джеремі Баш
Народився 1971
Країна  США
Діяльність адвокат
Alma mater Джорджтаунський університет, Гарвардська школа права і Charles E. Smith Jewish Day Schoold
У шлюбі з Dana Bashd

Джеремі Б. Баш (англ. Jeremy Bash, нар. 13 серпня 1971) — американський адвокат. Він був керівником апарату Центрального розвідувального управління (2009—2011) та Міністерства оборони США (2011—2013) під керівництвом президента Барака Обами[1][2]. Будучи старшим радником Леона Панетти в обох ролях, Баш працював над низкою ключових ініціатив, включаючи створення нової оборонної стратегії, формування двох оборонних бюджетів, антитерористичні операції, нову кібер стратегію та цілий ряд чутливих розвідувальних операцій .

В даний час Баш є керуючим директором у компанії Beacon Global Strategies LLC[3], яку він заснував із партнерами Філіппом Рейнсом та Ендрю Шапіро в 2013 році[4][5]. Крім того, Баш працює аналітиком національної безпеки NBC News та його кабельного підрозділу MSNBC.

Ранні роки життя та освіта[ред. | ред. код]

Джеремі Баш народився і виріс у Арлінгтоні, штат Вірджинія, в консервативній єврейській родині[6]. Баш закінчив у 1989 році єврейську денну школу імені Чарльза Е. Сміта[7]. Також у 1989 році він стажувався у сенатора Чака Робба[3]. Перед тим, як відвідувати Джорджтаунський університет, де він був головним редактором його студентської газети «Хойя». Він був обраний Фі Бета Каппа і закінчив магістратуру[7]. У 1998 році Баш отримав ступінь доктора юридичних наук з відзнакою в Гарвардській юридичній школі[8], де він працював редактором Harvard Law Review[en][7].

Кар'єра[ред. | ред. код]

Після випуску Баш працював у Леоні Брінкема, окружного судді США у східному окрузі Вірджинії[9].

У 2000 році Баш обіймав посаду директора з питань національної безпеки в президентській кампанії Альберта Гора і Джо Лібермана[7]. У цій ролі він консультував кандидатів та персонал з питань політики національної безпеки, включаючи близькосхідний мирний процес, боротьбу з тероризмом, нерозповсюдження зброї, протиракетну оборону та торгівлю.

З 2001 по 2004 рік Баш працював у приватній юридичній практиці у фірмі O'Melveny & Myers у їх офісі у Вашингтоні. Його практика була зосереджена на розслідуваннях конгресу, регуляторних питаннях та судових спорах. Потім він працював головним радником меншин у Постійному комітеті з питань розвідки Палати представників США[8] та помічником представника Каліфорнії Джейна Харман, найвищого демократа комітету[2].

Баш був тимчасовим членом Ради з міжнародних відносин. Він виступав на конференціях або в рамках курсів для Гарвардської юридичної школи, Джорджтаунської юридичної школи, Американського університету та Національного військового коледжу.

Інтерв'ю з Башем вела газета «New-York Times» щодо рейду сил спеціальних операцій США 5 жовтня 2013 року в Триполі, Лівія, в результаті якого був захоплений Абу-Анас аль-Лібі, об'єкт терористів, який був звинувачений у вибухах посольств США в 1998 році[10]. Баш також виступив коментатором PBS NewsHour і взяв інтерв'ю в ABC World News щодо рейду в Триполі та скасованого рейду в Сомалі з метою захоплення командира «Аль-Шабаб», відомого як Ікріма[11][12].

У медіа[ред. | ред. код]

У 2008 році неповнолітній персонаж за мотивами Баша з'явився в оригінальному фільмі HBO «Перерахунок» про перерахунок президентських виборів у США в 2000 році у Флориді. Баша зобразив Дерек Сесіл[13][2]. Баш також зображений у фільмі «Нульова тридцятка» 2012 року, хоча персонаж згадується лише по імені (як у фільмі, так і в акторському складі).

У 2010 році Баша було названо одним із журналів TIME, що складають 40 осіб до 40 років, серед 40 значущих осіб у віці до 40 років[14].

Особисте життя[ред. | ред. код]

Баш був одружений з журналісткою CNN Даною Баш з 1998 р.[15] до 2007 р[2].

Баш одружений на Робін Баш[16], віце-президентом з питань урядових відносин та державної політики Американської лікарняної асоціації[17]. У них три дочки[3][17].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Bumiller, Elisabeth (2 липня 2011). Change (but Not Too Much) at the Top of the Pentagon (Published 2011). The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 22 грудня 2020.
  2. ↑ а б в г Stein, Jeff; Columnist, ContributorSpyTalk (3 квітня 2009). CIA Has a Bash, Jeremy Bash. HuffPost (англ.). Архів оригіналу за 9 серпня 2016. Процитовано 22 грудня 2020.
  3. ↑ а б в Staff, Politico. BIRTHDAY OF THE DAY: Jeremy Bash, a founder and managing director of Beacon Global Strategies and a CIA and DOD alum. POLITICO (англ.). Процитовано 22 грудня 2020.
  4. ↑ Clinton Allies Join Bush Alum To Form New Consulting Group. Defense News (англ.). Процитовано 22 грудня 2020.[недоступне посилання]
  5. ↑ Eilperin, Juliet (3 вересня 2013). Former Hillary Clinton aides form bipartisan consulting firm. The Washington Post. Архів оригіналу за 13 жовтня 2019.
  6. ↑ Palmer, Joanne. News from a Jersey girl. jewishstandard.timesofisrael.com (амер.). Архів оригіналу за 20 березня 2019. Процитовано 22 грудня 2020.
  7. ↑ а б в г Private School near Washington, DC - Charles E. Smith Jewish Day School: Jeremy Bash. www.cesjds.org. Архів оригіналу за 24 квітня 2020. Процитовано 22 грудня 2020.
  8. ↑ а б March 4; 2009. Nancy-Ann DeParle ’83 and Jeremy Bash ’98 join Obama administration. Harvard Law Today (амер.). Архів оригіналу за 18 грудня 2020. Процитовано 22 грудня 2020.
  9. ↑ Dwyer, Timothy (17 березня 2006). A Firm Grip on the Gavel (амер.). ISSN 0190-8286. Архів оригіналу за 10 вересня 2019. Процитовано 22 грудня 2020.
  10. ↑ Baker, Peter; Sanger, David E. (7 жовтня 2013). Raids Show the Limits of U.S. Military Strikes (Published 2013). The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 12 листопада 2020. Процитовано 22 грудня 2020.
  11. ↑ Interview by Judy Woodruff with PBS Foreign Affairs Correspondent Margaret Warner. PBS NewsHour. 7 жовтня 2013. Архів оригіналу за 21 січня 2014.
  12. ↑ News, A. B. C. Video: Threats Follow US Special Operations in Libya, Somalia. ABC News (англ.). Архів оригіналу за 18 листопада 2020. Процитовано 22 грудня 2020.
  13. ↑ Spacey, Kevin; Balaban, Bob; Leary, Denis; Jr, Ed Begley (25 травня 2008), Recount, HBO Films, Spring Creek Productions, Mirage Enterprises, архів оригіналу за 9 листопада 2020, процитовано 22 грудня 2020
  14. ↑ 40 Under 40 — New Civic Leaders: Jeremy Bash. Time. 14 жовтня 2010. Архів оригіналу за 17 серпня 2013. Процитовано 2019-05-08..
  15. ↑ WEDDINGS; Dana Schwartz, Jeremy Bash (Published 1998). The New York Times (амер.). 6 вересня 1998. ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 25 жовтня 2018. Процитовано 22 грудня 2020.
  16. ↑ 2017 WHCD Party Recap: Journalists Were The New Stars of Weekend | Washingtonian (DC). Washingtonian (амер.). 1 травня 2017. Архів оригіналу за 26 листопада 2020. Процитовано 22 грудня 2020.
  17. ↑ а б Lippman, Daniel. BIRTHDAY OF THE DAY: Robyn Bash, VP of gov’t relations and public policy operations at the American Hospital Association. POLITICO (англ.). Процитовано 22 грудня 2020.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джеремі_Баш&oldid=40995662