Джефрі Гібсон

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Джефрі Гібсон

Народження 31 березня 1972(1972-03-31)[1] (52 роки)
Колорадо-Спрінгз, Колорадо, США[2]
Національність Чокто[3], черокі[3] і корінні народи Сполучені Штати Америки[3]
Країна  США
Навчання Королівський коледж мистецтв і Школа інституту мистецтв Чикагоd
Діяльність художник, скульптор, художник інсталяцій
Твори I AM A RAINBOW TOOd[4]
Роботи в колекції Національна галерея Канади[5], Dean Collectiond[6], Музей сучасного мистецтва Сан-Франциско[7], Бостонський музей образотворчих мистецтв[5], Музей американського мистецтва Вітні, Crystal Bridges Museum of American Artd[5], Денверський художній музей[5], Eiteljorg Museum of American Indians and Western Artd[5], Nerman Museum of Contemporary Artd[5], Philbrook Museum of Artd[5], Смітсонівський музей американського мистецтва[5], Nasher Museum of Artd[5], Vanderbilt Museum of Artd, Міннеаполіський інститут мистецтваd, MTA Arts & Design Permanent Art Collectiond[4], Forge Projectd[8] і Gochman Family Collectiond[9]
Нагороди
Сайт jeffreygibson.net
CMNS: Джефрі Гібсон у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гібсон.

Джефрі Гібсон (англ. Jeffrey Gibson, 31 березня 1972(19720331), ) — американський художник та скульптор народності Чокто-Черокі[10].

Ранні роки[ред. | ред. код]

Народився в Колорадо, коли він був дитиною його сім'я часто переїжджала. Юність прожив в Німеччині та Кореї. Важливим для його ролі як художника, були твердження прес-релізу про те що «Це унікальне поєднання культурних перспектив та експозицій є невід'ємними частинами розуміння картин Гібсона які комбінують та трансформують, здавалося різні характерні риси малювання з західних та незахідних джерел»[11].

Вища Освіта[ред. | ред. код]

У 1995 році Гібсон отримав ступінь бакалавра образотворчого мистецтва у Художньому інституті в Чикаго. У 1998 році отримав ступінь магістра Художніх мистецтв в Королівському коледжі мистецтв, що було оплачено Оркестром Міссісіпі Індіанців Чокто. Гібсон про надану йому можливість: «Моя спільнота підтримала мене… Мій вождь відчув що якщо я туди піду, будучи сильним художником, то це зробить його сильнішим»[12][13].

Теперішнє життя[ред. | ред. код]

Зараз він художник в Резиденції при Бардівському коледжі і викладає у художній студії. У 2010 році він був запрошеним художником у Каліфорнійському коледжі мистецтв. Він живе та працює в Гудзоні, штат Нью-Йорк[12][14].

Кар'єра художнього мистецтва[ред. | ред. код]

Для мене було важливим уявити собі утопію, і це відноситься до того що я є корінним американцем і зростав виключно в Західній споживчій культурі. Моїм бажанням було зіграти роль провідника зображенням привабливих ландшафтів, за допомогою живопису та зразків пошуку, це була реакція на те що рідні племена постійно описувалися як частина ностальгічного та романтичного бачення життя індіанців до колонізації. Естетичність цих картин та скульптур прийшла з рубежу століть примх Ірокі, історичних заклинань регалій, культурних прикрас незахідних культур, техно рейву та клубної культури, а також ранніх утопічних моделей

— Джефрі Гібсон[15]

.

Впливи[ред. | ред. код]

Гібсон черпає натхнення з подій які обертаються навколо танців, беружи натхнення від Лі Бауері і його драматичної персони з нічних клубів. Знахарі, нічні клуби та марення додають контрасту як сільським та міським майданчикам, виступаючи місцями для танців, рухів, і драматичних модних регалій. Дотримуючись регалій бісероплетіння Ірокі 19 століття також надають натхнення, так як кольорові намистини часто знаходять своє місце в мистецтві Гібсона. Гібсон також створив свій власний стиль в графіті, який часто можна побачити у його роботах[11][13][16].

Він також приписує свій кочовий спосіб життя як своє головне натхнення, що збирає до купи те, що він описує як:

… Різна естетика кожного місця. Деякі мають специфічну культурну естетичність, мовні бар'єри, культурні бар'єри, тощо. Ці відмінності проходять вихором крізь мене, дивного Корінного чоловіка, що народився наприкінці 20-го століття і вступаючи в 21-ше століття. Я вважаю це поєднанням в конструкції моєї роботи та спроби показати цю складність

— Джефрі Гібсон[14]

Роботи[ред. | ред. код]

«Сиром'ятні картини»[ред. | ред. код]

Поточна практика Гібсона включає малювання олією та акрилом по дерев'яних панелях, дубльованих сиром'ятною шкірою. Він переробляє знайдені об'єкти такі як античні дзеркала для гоління і прасувальні дошки та перетворює їх на недублену шкіру оленів, кіз та лосів. Гібсон поєднує внутрішні посилання Корінних Американців та жорстких модерністів. Його боксерська груша, зроблена з знайдених вічних боксерських сумок, вовняних ковдр армії США, скляного намиста, бляшаних дзвіночків та повторного використаних картин митця показують діалог між поп-культурами США та національними традиціями.

«Атмосферні Пейзажі»[ред. | ред. код]

До цього його найбільш помітні роботи, настінні 3-вимірні абстракції, описувалися як «атмосферні пейзажі». Працюючи олійними фарбами він також зібрав об'єкти які стали підписом його робіт: пігнметнований силікон, пінополіуретан та бісер[17].

Аерографія[ред. | ред. код]

Аерографія це ще один поширений інструмент, який він використовує у своїх картинах, скульптурах і гравюрах, включаючи олійну фарбу та аерозольну фарбу щоб створити абстракцію у неонових кольорах, зокрема Singular (2008) і Submerge (2007). Ці роботи також черпали натхнення з графіті, відображення міського життя Гібсона у Нью-Йорку[18].

Тотеми[ред. | ред. код]

Створюючи власні тотемні скульптури, у 2009 році Гібсон виготовив серію тотемів для виставки в Сала Діаз, Сан Антоніо, штат Техас. Ці серії скульптур включали прибуття Гібсона за 5 днів до відкриття, щоб зібрати разом колекцію знайдених об'єктів, з метою створити те що описувалось митцями як «фантазія статевих партнерів, об'єктів бажання». Особливими об'єктами тотемів були манекени придбані у Craigslist, перука, пластикові квіти, іграшки, ковбойське взуття, горщики для квітів, його підписи аерозольною фарбою та інші об'єкти. Зрештою Гібсон створив дві людиноподібні фігури та тотемний стовп з квіткових горщиків. Письменник Бен Джадсон описав тотеми як спосіб Гібсона «використовувати стереотипи його власного народу як шлях дослідження, використання метафор у формуванні ідентичності, культурної критики та споживацтва, не втрачаючи права ліризму чи вдавання до лицемірства»[15][19].

Процес творення[ред. | ред. код]

Для того щоб дотримуватись звичних студійних годин, Гібсон воліє працювати між 10 ранку та 6 вечора. Його комп'ютер, мобільний телефон і кінофільми, зазвичай знаходяться в зоні його досяжності якщо під час роботи йому знадобилась перерва. Зазвичай на фоні грає музика, деколи випадкова, а деколи особливі записи з жанрами від африканського фанку, джазу, панк-, поп-музики, репу, R&B, диско і східно-індійські барабани[14].

Сприйняття[ред. | ред. код]

Абстрактні роботи Гібсона порівнювались з такими митцями як Мартін Джонсон Хед, Сай Твомблі, Кріс Офілі та корінним австралійським мистецтвом. Художник та поет Джиммі Дарем заявив що гібсон «може бути нашим Майлзом Девісом» посилаючись на рідну Америку. Хтось прославляє його як Корінного художника, інші ж відзначають його можливість вільно пересуватись за межі світів Корінного та некорінного сучасного мистецтва[13][18].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Delarge J. Le Delarge — Paris: Gründ, Jean-Pierre Delarge, 2001. — ISBN 978-2-7000-3055-6
  2. ↑ https://www.latimes.com/entertainment/arts/la-ca-cm-jeffrey-gibson-20171007-htmlstory.html
  3. ↑ а б в https://news.artnet.com/art-world/jeffrey-gibson-interview-1814940
  4. ↑ а б https://new.mta.info/agency/arts-design/collection/I-AM-A-RAINBOW-TOO
  5. ↑ а б в г д е ж и к https://www.jeffreygibson.net/resume
  6. ↑ https://www.artnews.com/art-news/news/swizz-beatz-alicia-keys-art-collection-13359
  7. ↑ Artists + Artworks
  8. ↑ https://forgeproject.com/collection/artists/jeffrey-gibson
  9. ↑ https://gochmancollection.com/
  10. ↑ U.S. Public Records Index Vol. 2 (Provo, UT: Ancestry.com Operations, Inc.), 2010.
  11. ↑ а б Burner Bomb. Artists. Element Editions. 2009. Архів оригіналу за 15 березня 2011. Процитовано 9 March 2011.
  12. ↑ а б Jeffrey Gibson (2010). CV. Jeffrey Gibson. Samson. Архів оригіналу за 1 березня 2011. Процитовано 9 March 2011.
  13. ↑ а б в Cynthia Nadelman (2007). Tribal Hybrids (PDF). ARTnews. Архів оригіналу (PDF) за 24 вересня 2015. Процитовано 9 March 2011.
  14. ↑ а б в Ross Goodman (2010). Jeffrey Gibson. Contemporary North American Indigenous Artists. Архів оригіналу за 17 липня 2011. Процитовано 9 March 2011.
  15. ↑ а б Sarah Fisch (2009). Indian Giver: Jeffrey Gibson’s Absurdist Meta-Tribalism at Sala Diaz. Curblog. San Antonio Current. Архів оригіналу за 6 травня 2011. Процитовано 9 March 2011.
  16. ↑ Grace Glueck (2007). Lands You Can't See in a Guidebook (PDF). Art Review. New York Times. Архів оригіналу (PDF) за 24 вересня 2015. Процитовано 9 March 2011.
  17. ↑ Cate McQuaid (2005). Jeffrey Gibson and Rune Olsen: The Urge that Binds (PDF). ARTS. The Boston Globe. Архів оригіналу (PDF) за 24 вересня 2015. Процитовано 9 March 2011.
  18. ↑ а б Jimmie Durham. Jeffrey Gibson: Our Miles Davis. Art Quantum, pp. 57-69. Eiteljorg Museum, 2009. ISBN 978-0-295-98996-9
  19. ↑ Ben Judson. Jeffrey Gibson Sala Diaz. Issue. Art Lies. Архів оригіналу за 21 липня 2011. Процитовано 9 March 2011.

Посилання[ред. | ред. код]


Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джефрі_Гібсон&oldid=39031983