Джон Лорд О'Браєн

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Джон Лорд О'Браєн (англ. John Lord O`Brian; 14 жовтня 1874 — 11 квітня 1973) — американський юрист, який обіймав державні посади в адміністраціях п'яти президентів США між 1909 і 1945 роками.

Джон Лорд О'Браєн
англ. John Lord O'Brian
Джон Лорд О'Браєн
Джон Лорд О'Браєн
Головний юрисконсульт Ради військового виробництва
1941 — 1944
Президент Франклін Рузвельт
Помічник Генерального прокурора США в антимонопольному відділі
1929 — 1933
Президент Герберт Гувер
Попередник Вільям Джозеф Донован
Наступник Роберт Джексон
Спеціальний помічник Генерального прокурора США в Надзвичайному Військовому Відділі
1917 — 1919
Президент Вудро Вільсон
Федеральний окружний прокурор Західного округу штату Нью-Йорк
1909 — 1914
Президент Теодор Рузвельт
Попередник Лаймен М. Басс
Наступник Стівен Т. Локвуд
Народився 14 жовтня 1874(1874-10-14)[1]
Баффало, Нью-Йорк, США
Помер 11 квітня 1973(1973-04-11) (98 років)
Вашингтон, США
Відомий як адвокат
Місце роботи Управління стратегічних служб
Громадянство США США
Alma mater Гарвардський університет і University at Buffalo Law Schoold
Політична партія Республіканська партія США
У шлюбі з Альма Вайт О'Браєн
Професія Юрист
Нагороди Медаль «За заслуги» (США)

Життєпис[ред. | ред. код]

Джон Лорд О'Браєн народився 14 жовтня 1874 року у місті Буффало штату Нью-Йорк.[2] У Буффало він відвідував державні школи, після чого, у 1892 році, вступив до Гарвардського коледжу, який закінчив у 1896 році, здобувши ступінь бакалавра мистецтв.[2][3][4] У 1898 році О'Браєн закінчив Школу права Університету в Буффало, здобувши ступінь бакалавра права.[2][3][4] Пізніше О'Браєн вступив до Гобартського коледжу, де здобув ступінь доктора права.[2] О'Браєн викладав у Школі права Університету в Буффало та мав приватну юридичну практику в Буффало.[3][4]

У 1906 році він обрався як республіканець до Асамблеї штату Нью-Йорк від Буффало.[3] Під час своєї каденції О'Браєн представляв законопроєкти щодо полегшення збирання з корпорацій податку на монопольні права і привілеї, про обмеження видання судових свідоцтв про розумний сумнів (документ про можливе порушення конституційного права) та щодо надання штату повноважень розробляти плани щодо зберігання води для суспільного користування.[5] У 1909 році О'Браєн був призначений федеральним окружним прокурором Західного округу штату Нью-Йорк і залишався на цій посаді до 1914 року.[2][3] На посаді федерального окружного прокурора О'Браєн домагався знищення партії кетчупу, у складі якого знайшли бактерії,[6] наклав штраф у розмірі 55 000 доларів США на нафтову компанію Standard Oil за отримання знижки на транспортування від залізничної компанії,[7] тощо. Загалом, О'Браєн відзначився тим, що за 1912—1913 фінансовий рік стягнув штрафів на суму 157 107 доларів США, що була на 100 000 доларів більшим ніж у попередньому фінансовому році.[8]

У 1913 році О'Браєн невдало намагався обратись мером Буффало.[3] У 1915 році О'Браєн був делегатом на нью-йоркському конституційному конвенті, де очолив комітет округів, міст та селищ.[9][10] На президентських виборах у США 1916 року О'Браєн підтримував Чарльза Еванса Г'юза та агітував на його підтримку в західному Нью-Йорку.[11] У 1917 році О'Браєн очолив Надзвичайний Військовий Відділ у Міністерстві юстиції США, який займався діяльністю, що стосувалась Першої світової війни. Перебуваючи на цій посаді, О'Браєн найняв майбутнього директора ФБР Едгара Гувера, для якого це була перша державна посада. Пізніше О'Браєн говорив про це так: «Це те, про що я волію шепотіти в темних кутках. Це один із гріхів, які я маю спокутувати».[2][3]

У Надзвичайному Військовому Відділі О'Браєн займався забезпеченням виконання цивільних законів, пов'язаних із війною; створенням Надзвичайного Військового Відділу; консолідацією під егідою відділу раніше неузгоджених та часто суперечливих видів цивільних операцій, пов'язаних з війною. Крім того, О'Браєн займався так званими ворожими іноземцями: він розглядав справи ворожих іноземців та приймав рішення про інтернування.[12] У 1919 році він виступив помічником Генерального прокурора США у знаковій справі «Шенк проти США» (англ. Schenck v. United States), в якій Верховний суд США сформулював критерій чіткої та наявної небезпеки стосовно питання, чи підлягають висловлювання захисту Першою поправкою до Конституції США.[2][13]

У 1919 році О'Браєн знову зайнявся приватною юридичною практикою в Буффало.[3] Він повернувся до державної служби у 1929 році, коли президент США Герберт Гувер призначив його помічником Генерального прокурора США в антимонопольному відділі, що означало, що О'Браєн очолив антимонопольний відділі Міністерства юстиції США.[11] На цій посаді О'Браєн відзначився тим, що порушив антимонопольні справи проти промислових асоціацій, а також натиснув на Федеральну торгову комісію, щоб та переглянула свої правила, що й було зроблено. Вілл Г. Гейс, політик-республіканець, а також голова Асоціації виробників і дистриб'юторів кінофільмів Америки скаржився на О'Браєна президенту Гуверу, зазначаючи, що О'Браєн заподіював адміністрації шкоду своїми антимонопольними справами. У той час, проти Асоціації було порушено справу на підставі того, що Міністерство юстиції США вважало, що суміш стандартизації, саморегулювання та обов'язкового арбітражу трудових спорів у кіноіндустрії порушувало Акт Шермана.[14] Загалом, коли О'Браєн очолював антимонопольний відділ, він вів приблизно 20 справ у Верховному суді США.[3]

В кінці 1932 року О'Браєн знов повернувся до приватної юридичної практики.[15] У 1935 році він став спеціальним юридичним радником федеральної корпорації Теннесі Веллі Ауторіті. У цій ролі він вів у Верховному суді США справу «Ашвандер проти Теннессі Веллі Ауторіті» (англ. Ashwander v. TVA), в якій оскаржувалось повноваження уряду США в особі Теннесі Веллі Ауторіті вести діяльність з вироблення електроенергії.[2][16] У цій справі переміг уряд США.[16] У 1938 році О'Браєн невдало балотувався до Сенату США: він зазнав поразки від тодішнього сенатора-демократа Роберта Ф. Ваґнера.[11]

У 1941 році О'Браєн став головним юрисконсультом Офісу управління виробництвом, який пізніше став Радою військового виробництва.[15] На цій посаді О'Браєн здійснював нагляд за належним виконанням промисловими компанії військових замовлень уряду США та застосуванням санкцій до компаній, які порушували правила та закони щодо військового виробництва.[17] Крім того, будь-який наказ або директива Ради військового виробництва мала бути попередньо схвалена головним юрисконсультом Ради. Іноді це викликало незадоволення деяких членів Ради, яка складалась із представників топ-менеджменту великих промислових компаній.[18]

У 1944 році О'Браєн приєднався до юридичної фірми Covington, Burling, Rublee, Acheson & Shorb (зараз — відома американська юридична фірма Covington & Burling) у Вашингтоні.[19] Протягом 28 років О'Браєн був партнером в цій фірмі.[2]

О'Браєн також займав почесні посади у сфері освіти: він входив до опікунської ради Університету штату Нью-Йорк (1931—1947), був попечителем Університету в Буффало (1903—1929), наглядачем Гарвардського університету (1939—1945) та головою фонду Гарвардської школи релігієзнавства (1950—1957).[9][19]

О'Браєн помер 10 квітня 1973 року в Вашингтоні у віці 98 років від серцевого нападу.[2][19][20]

Номінації та нагороди[ред. | ред. код]

У 1938 році Сиракузький університет нагородив О'Браєна почесним ступенем доктора права.[21][22] У 1940 році О'Браєн отримав Медаль Канцлера Університету в Буффало.[21][23] У 1945 році Браунський університет нагородив О'Браєна почесним ступенем доктора права.[21][24] У 1946 році Гарвардський університет присвоїв О'Браєну почесний ступінь доктора права.[25][26] Крім того, у 1946 році О'Браєн був нагороджений Медаллю «За Заслуги» президентом США Гаррі Труменом.[27][2] У 1948 році Єльський університет нагородив О'Браєна почесним ступенем доктора права.[21][28] У 1956 році Адвокатська колегія штату Нью-Йорк нагородила О'Браєна золотою медаллю. У тому ж році О'Браєн отримав нагороду від Національної конференції християн і євреїв за написану ним книгу «Національна безпека та особиста свобода».[29][2]

Особисте життя[ред. | ред. код]

У 1902 році О'Браєн одружився із Альмою Вайт, яка померла 13 квітня 1968 року в Буффало.[19] У пари було п'ять дочок (Дженет, Альма, Елісон, Френсіс та Естер).[2][21]

Праці О'Браєна[ред. | ред. код]

Книги[ред. | ред. код]

Вибрані статті[ред. | ред. код]

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

Одна з будівель Школи права Університету в Буффало названа на честь Джона Лорда О'Браєна.[30]

Посилання[ред. | ред. код]

  1. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б в г д е ж и к л м н п Schumach, Murray (11 квітня 1973). John Lord O'Brian Dies at 98; Dean of the Supreme Court Bar [Джон Лорд О'Брайан помер у віці 98 років; Декан колегії адвокатів Верховного Суду]. New York Times (англ.). Процитовано 9 травня 2024.
  3. ↑ а б в г д е ж и к Thomas, William H. (2009). Newman, Roger K. (ред.). The Yale biographical dictionary of American law [Єльський біографічний довідник американського права] (англ.). Yale University Press. ISBN 9780300113006.
  4. ↑ а б в Nicely Fixed for John Lord O`Brian Was This Position [Гарно підібрана посада для Джона Лорда О'Браєна]. Buffalo Times (англ.). 3 лютого 1909. Процитовано 9 травня 2024.
  5. ↑ Western New Yorkers in Albany [Західні Нью-Йоркці в Олбані]. Buffalo Courier Express (англ.). 7 червня 1907. Процитовано 9 травня 2024.
  6. ↑ 8,280 Bottles of Catsup Seized [Вилучено 8280 пляшок кетчупу]. Buffalo Commercial (англ.). 11 березня 1912. Процитовано 9 травня 2024.
  7. ↑ Fine of $55,000 for Standard Oil [Штраф у розмірі 55 000 доларів для Standard Oil]. Buffalo Commercial (англ.). 23 січня 1912. Процитовано 9 травня 2024.
  8. ↑ Record for Year [Рекорд року]. Buffalo Commercial (англ.). 3 липня 1913. Процитовано 9 травня 2024.
  9. ↑ а б Hyman, J.D. (1970). John Lord O'Brian [Джон Лорд О'Браєн]. Buffalo Law Review (англ.). 20 (1): 1—5.
  10. ↑ Two Places to Buffalo [Два місця для Буффало]. Buffalo Courier Express (англ.). 27 квітня 1915. Процитовано 9 травня 2024.
  11. ↑ а б в Seymour, Whitney North (1974). John Lord O'Brian [Джон Лорд О'Браєн]. Buffalo Law Review (англ.). 23 (4): 17—21.
  12. ↑ Wenger, Larry B (1974). The John Lord O'Brian Papers [Документи Джона Лорда О'Браєна]. Buffalo Law Review (англ.). 23 (4): 11—13.
  13. ↑ Schenck v. United States, 249 U.S. 47, 39 S. Ct. 247, 63 L. Ed. 470 (1919) [Справа «Шенк проти США»]. Google Scholar (англ.).
  14. ↑ Hawley, Ellis W (1989). Herbert Hoover and the Sherman Act, 1921-1933: an Early Phase of a Continuing Issue [Герберт Гувер і Акт Шермана, 1921-1933 рр.: рання фаза триваючої проблеми]. Iowa Law Review (англ.). 74 (5): 1067—1104 — через Heinonline.
  15. ↑ а б Shea, Francis M (1974). Mr. John Lord O'Brian: A Brief Appreciation [Пан Джон Лорд О'Браєн: Коротка подяка]. Buffalo Law Review (англ.). 23 (4): 27—34.
  16. ↑ а б Ashwander v. TVA, 297 U.S. 288, 56 S. Ct. 466, 80 L. Ed. 688 (1936) [Справа «Ашвандер проти Теннессі Веллі Ауторіті»]. Google Scholar (англ.).
  17. ↑ Brown, Ernest J. (1974). JL O'B. Buffalo Law Review (англ.). 23 (4): 35—37.
  18. ↑ Fleischmann, Manly (1974). John Lord O'Brian [Джон Лорд О'Браєн]. Buffalo Law Review (англ.). 23 (4): 53—62.
  19. ↑ а б в г O'Brian (John L.) papers. oac.cdlib.org. Процитовано 10 травня 2024.
  20. ↑ Milestones, Apr. 23, 1973. Time (амер.). 23 квітня 1973. ISSN 0040-781X. Процитовано 11 травня 2024.
  21. ↑ а б в г д John Lord O’Brian. prabook.com (en-EN) . Процитовано 10 травня 2024.
  22. ↑ Honorary Degree Recipients. Syracuse University Libraries (англ.). Процитовано 11 травня 2024.
  23. ↑ O'Brian Famed Across Land for Brilliance and Geniality [О'Браєн, відомий по всій країні завдяки блискучості та привітності]. Buffalo News (англ.). 23 лютого 1940. Процитовано 11 травня 2024.
  24. ↑ Honorary Degrees. Brown University (англ.). Процитовано 11 травня 2024.
  25. ↑ Harvard honorary degree recipients 1692-2008 [Отримувачі почесних ступенів Гарварду, 1692-2008]. Harvard University (англ.). Процитовано 11 травня 2024.
  26. ↑ Harvard Citation [Цитати Гарварду]. Boston Globe (англ.). 6 червня 1946. Процитовано 11 травня 2024.
  27. ↑ Medal is Awarded John Lord O`Brian For Service on WPB [Джону Лорду О'Браєну присвоєно медаль за службу у Раді військового виробництва]. Buffalo Evening News (англ.). 20 вересня 1946. Процитовано 11 травня 2024.
  28. ↑ Honorary Degrees Since 1702 | Office of the Secretary and Vice President for University Life. secretary.yale.edu. Процитовано 11 травня 2024.
  29. ↑ Buffalo's John Lord O`Brian is Dead At 98; Famed Lawyer, Public Servant [Джон Лорд О`Браєн з Буффало помер у віці 98 років; Відомий юрист, державний службовець]. Buffalo Evening News (англ.). 10 квітня 1943. Процитовано 11 травня 2024.
  30. ↑ A brief history of Buffalo’s storied Law School. UB Law Forum (англ.). Т. 26, № 1. 2012.
Перегляд цього шаблону
  Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Джон_Лорд_О%27Браєн&oldid=42580286