Джуліан Олден Вейр

Джуліан Олден Вейр
Народження	30 серпня 1852(1852-08-30)[…] Вест-Пойнт, Орандж, Нью-Йорк, США
Смерть	8 грудня 1919(1919-12-08)[…] (67 років)
	Нью-Йорк, Нью-Йорк, США
Поховання	Windham Center Cemeteryd
Країна	США
Навчання	Національна вища школа красних мистецтв
Діяльність	художник
Напрямок	Pont-Aven Schoold
Вчитель	Жан-Леон Жером
Член	Десять американських художників і Американська академія мистецтв та літератури
Твори	Q17495147?
Батько	Robert Walter Weird
Мати	Susan Martha Weird
Діти	Дороті Вейр Янг
Роботи в колекції	Міннеаполіський інститут мистецтваd, Художній інститут Чикаго, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Національна галерея мистецтв, Музей мистецтва Метрополітен, Брендівайн-Рівер, Редінзький громадський музейd, Бруклінський музей, Витончено-мистецькі музеї Сан-Франциско, Смітсонівський музей американського мистецтва, Пенсільванська академія образотворчих мистецтв, Музей мистецтв округу Лос-Анжелес, Phillips Collectiond, Музей мистецтв Індіанаполіса, Портландський мистецький музей, Галерея мистецтв Коркоран, Музей мистецтв Цинциннаті, Художня галерея Єльського університету, Клівлендський музей мистецтв, Rhode Island School of Design Museumd, Детройтський інститут мистецтв, Brigham Young University Museum of Artd, Художній музей Джорджіїd, Художній музей Сент-Луїса, Далласький музей мистецтв, Музей д'Орсе, Бостонський музей образотворчих мистецтв, Гарвардський художній музей, Художній музей Фогга, Princeton University Art Museumd, Нью Бритн музей американського мистецтва, Ruth Chandler Williamson Galleryd, Музей Гіршгорна і сад скульптур і Print Collectiond
Джуліан Олден Вейр у Вікісховищі

Джуліан Олден Вейр (англ. Julian Alden Weir; 30 серпня 1852, Вест-Пойнт — 8 грудня 1919, Нью-Йорк) — американський художник-імпресіоніст.

Життя та творчість

Вейр народився в родині художника, професора Військової академії, Роберта Волтера Вейра. Художником був також його брат, Джон Фергюсон Вейр, який керував з 1869 по 1913 рік Школою образотворчих мистецтв Єльського університету. Спочатку обидва брати брали уроки малювання у свого батька, потім Джуліан вступив у Національну Академію дизайну в Нью-Йорку. У 1873—1877 він здійснює поїздку в Європу, щоб продовжити художню освіту в Парижі, де навчався у Адольфа Івона. У 1875 він вперше виставляється в Паризькому салоні (з картиною A Britanny Interior, на яку надихнула творчість його друга, художника Бастьєн-Лепажа). У цей період Вейр не сприймав творчість імпресіоністів, зокрема і свого співвітчизника Вістлера, з яким познайомився в Лондоні в 1877 році.

Восени 1877 художник повертається в Нью-Йорк. Цього ж року він стає одним із засновників Товариства американських художників (Society of American Artists), президентом якого стає в 1882 році. У 1878 Вейр починає викладацьку діяльність, спершу в Купер Юніон, а потім — в нью-йоркській Студентській художньої лізі. Сам він займається переважно портретним і жанровим живописом, пише також натюрморти, що зображують квіти.

У 1886 році, під впливом робіт Едуара Мане і побачених на організованій в Нью-Йорку виставці французьких імсперсіоністів, він пише свої перші імпресіоністичні полотна. Це були пейзажі, створені Вейром в околицях його ферми в Бранчвіллі, Коннектикут. У 1887 році до нього приєднується його друг, художник Джон Генрі Твахтман. У тому ж році Вейр починає цікавитися графічним мистецтвом. У 1888 році його картина «Час бездіяльності» була придбана нью-йоркським музеєм Метрополітен. У 1889 році Вейр завойовує на Всесвітній виставці в Парижі срібну медаль. У наступні роки художник розвиває свій власний художній стиль, включаючи в нього різні елементи, в тому числі і японську кольорову графіку. У 1893 він отримує замовлення на монументальний живопис для Всесвітньої виставки в Чикаго.

В кінці XIX століття Вейр багато робить для популяризації в США сучасного європейського, особливо французького, мистецтва (наприклад, робіт Гюстава Курбе). Деякий час він очолює Асоціацію американських художників і скульпторів. У 1904 Вейра нагородили премією на Всесвітній виставці в Сент-Луїсі. У 1911 році організовується велика ретроспективна виставка його робіт, що пройшла в багатьох містах східного узбережжя і Середнього Заходу США. У 1913 році Вейр є одним з організаторів виставки Ерморі шоу в Нью-Йорку, для якої передає 25 своїх картин. До кінця життя працює в імпресіоністичному стилі.

У 1915 році Джуліан Вейр стає президентом Національної Академії дизайну в Нью-Йорку. У 1960 році вийшла його біографія «Життя і листи Джуліана Олдена Вейра» (англ. The Life and Letters of J. Alden Weir), основним автором якої стала його донька і художниця Дороті Вейр Янг.

Література

• Der amerikanische Impressionismus. Ausstellungskatalog zu einer Ausstellung in Berlin und Wien. Smithsonian Institution Traveling Exhibition Service, Washington DC 1982
• William H. Gerdts: Amerikanischer Impressionismus. Meisterwerke aus öffentlichen und privaten Sammlungen der Vereinigten Staaten von Amerika. Ausstellungskatalog (Villa Favorita, Stiftung Thyssen-Bornemisza, Lugano-Castagnola). Eidolon, Einsiedeln 1990
• Stephan Koja (Hrsg.): America — Die neue Welt in Bildern des 19. Jahrhunderts. Prestel Verlag, München 1999; Seite 195. ISBN 3-7913-2051-3
• Doreen Bolger Burke: J. Alden Weir. An American Impressionist. Delaware 1983

Галерея

• 
  Час відпочинку (1888)
• 
  Дівчинка біля воріт (1896)
• 
  Сіра решітка (1891)
• 
  Веранда (1900)
• 
  Берези (1903)
• 
  Синє плаття (1907)
• 
  На березі (1909)
• 
  Ноктюрн. Міст Куінсборо (1910)
• 
  Червоний міст (1895)
• 
  Дівчина в чорному (1910)
• 
  Вишивальниця
• 
  Ковзанярі (1895)