Дзвоники персиколисті

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Дзвоники персиколисті
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Дзвоникові (Campanulaceae)
Рід: Дзвоники (Campanula)
Вид:
Дзвоники персиколисті (C. persicifolia)
Біноміальна назва
Campanula persicifolia
L., 1753

Дзво́ники персиколи́сті (Campanula persicifolia L.) — вид рослин роду дзвоники. Добра декоративна рослина.

У ботсаду міста Ліберець (Чехія)

Походження назви

[ред. | ред. код]

Назва роду походить від латинського слова, що означає «дзвоник», і пов'язана з формою квіток. Видова назва утворена від латинських слів, що означають «персик» і «листок» (листки рослини подібні до листків персика).

Морфологічна характеристика

[ред. | ред. код]
Дзвоники персиколисті, ілюстр. з довідника Карла Ліндмана

Рослина висотою 30—80 см, з повзучим кореневищем і прямостоячим стеблом, вкритим вузькими ланцетними і лінійними листками. Великі (до 4 см у довжину) квітки зібрані по 2—6 у однобічне китицеподібне суцвіття. Віночок 5-лопатевий, синій, рідко білий. Чашечка 6-роздільна. Тичинок 5, маточка одна з 3-роздільною приймочкою. Плід — 3-гнізда коробочка. Насіння яйцеподібне, 1 × 0.5 мм, буре, блискуче. Цвіте у червні — липні.

Дзвоники — перехреснозапильні рослини. Пиляки довгі, на коротких тичинкових нитках, у нижній частині розширених і увігнутих, з торочками на краях. Між торочками є вузенькі щілини, в які лише бджоли та джмелі можуть просунути свої довгі хоботки і дістати нектар, що міститься в глибині квітки. Квіткові бруньки і бутони звернені вгору, але як тільки квітка розкриється, квітконіжка її загинається донизу, і квітка поникає. Квітка цвіте протягом тижня. Після цвітіння квітконіжка випрямляється і коробочка спрямовується верхівкою вгору. В коробочці відкриваються дірочки, крізь які висипається насіння; у дощову погоду дірочки закриваються. У квітках нерідко ночують дрібні комахи. Вночі всередині квіток температура вища, ніж навколишнього повітря.

Охорона

[ред. | ред. код]

Вид занесено до Переліку регіонально рідкісних рослин Сумської області. [1] [Архівовано 23 січня 2022 у Wayback Machine.]

Поширення

[ред. | ред. код]

Вид зростає у Європі, Туреччині, Західному Сибіру та Казахстані; інтродукований до Канади, США, Великої Британії[1].

Росте в світлих лісах, на галявинах, лісових луках, схилах, у чагарниках в усій Україні, крім південних степових районів.

Використання

[ред. | ред. код]

Декоративна рослина. Листки можна вживати сирими чи вареними, вони багаті вітамінами. Корінь і квіти також можна вживати[2].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Campanula persicifolia. Plants of the World Online / Kew Science. Процитовано 21.07.2023. (англ.)
  2. Campanula persicifolia. Useful Temperate Plants Database. Процитовано 21.07.2023. (англ.)

Джерела

[ред. | ред. код]