Димка (одяг)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Українське національне вбрання
Димка (одяг)
Жіночий стрій
Чоловічий стрій
Історія
Географія
Категорія КатегоріяПортал ПорталСторінка Вікісховища Ілюстрації

Ди́ма, ди́мка (тур. dimi, грец. δίμιος, δίμιον)[1] — рід домотканого каніфасу, грубе полотно з конопель, яке ткали в пасма (смужку) з геометричним орнаментом, чергуючи сині та білі смуги. Спідниці виготовлені з такого полотна називали димкою (димою). До таких спідниць носили білі полотняні запаски (фартушки) та крайки. Димку носили на будній день міщанки по всій Україні, а також просте населення (н-д. бойки, подоляни).[2]

Димка (мальованка) — спідниця із саморобного полотна з вибійчаним малюнком. Була поширена в центральних і західних областях України.[3] Вибійка - старовинний промисел у 19 ст., фахівці називалися димкарями. Як правило, це були євреї, які у вільний від польових робіт час їздили від села до села, пропонуючи послуги. Зупиняючись у корчмі, димкар посилав помічника на коні - оголошувати по селу про його прибуття. І тоді жінки несли сире або напіввибілене полотно для вибійки, з якого пізніше шили спідниці-димки, катанки, куртки. Димкар пропонував зразки вибійки на папері, а по вибраному мотиві діставав дошки з різьбою, намащував на дошки щіткою фарбу і притискав дошки до полотна і так до кінця усього полотна. Ця робота тривала декілька хвилин і коштувала 3-4 копійки. Фарба висихала досить швидко, і таку спідницю можна було прати та золити - і фарба при цьому не линяла.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1985. — Т. 2 : Д — Копці / Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні АН УРСР ; укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 572 с.
  2. Технологія виготовлення спідниць. Розділ1. ІСТОРІЯ ПОХОДЖЕННЯ СПІДНИЦЬ. posibnyk.fashionglobusukraine.com. Процитовано 25 січня 2024.
  3. ВСВІТІ (4 травня 2023). Короткий словник українського національного одягу: що, як, коли і де носили наші предки. ВСВІТІ (укр.). Процитовано 25 січня 2024.

Література

[ред. | ред. код]
  • Головацкий Яков, О народной одежде и убранстве русинов или русских в Галичине и северо-восточной Венгрии. 1877.