Добра (Сяніцький повіт)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Село
Добра
пол. Dobra
Церква

Координати 49°37′59″ пн. ш. 22°18′00″ сх. д. / 49.63333000002777595° пн. ш. 22.3000000000277793787972769° сх. д. / 49.63333000002777595; 22.3000000000277793787972769Координати: 49°37′59″ пн. ш. 22°18′00″ сх. д. / 49.63333000002777595° пн. ш. 22.3000000000277793787972769° сх. д. / 49.63333000002777595; 22.3000000000277793787972769

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Сяноцький повіт
Гміна Сянік
Перша згадка 1402
Населення 335 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 13
Поштовий індекс 38-503
Автомобільний код RSA
SIMC 0359155
GeoNames 773166
OSM r6968949  ·R
Добра. Карта розташування: Польща
Добра
Добра
Добра (Польща)
Добра. Карта розташування: Підкарпатське воєводство
Добра
Добра
Добра (Підкарпатське воєводство)
Мапа

Добра (пол. Dobra, до 1949 року — Добра Рустикальна і Добра Шляхоцька) — село в Польщі, у гміні Сянік Сяноцького повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 335 осіб (2011[1]).

Розташування

[ред. | ред. код]

Знаходиться на 12 км на північному сході від Сяніка і 50 км на південний схід від Ряшева.

Історія

[ред. | ред. код]

Вперше згадується в 1402 р.

До 1772 р. село входило до Сяніцької землі Руське воєводства, у складі мриголодського староства, самбірської економії, улюцького ключа.

З 1772 року село належало до Сяноцького округу Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорщини[2].

У 1881 р. село мало 254 будинки і 1275 жителів; належало до Добромильського повіту.

Спочатку село належало до парафії в с. Улюч. В 1866 р. в село був призначений завідатель, у 1877 р. утворено капеланію, а в 1886 р. — окрему парохію. В 1879 р. була збудована дерев’яна церква св. Apx. Михаіла.

На 1936 р. у двох селах було 1992 жителів, з них 1712 греко-католиків, 190 римо-католиків і 90 юдеїв. Село мало греко-католицьку парафію, яка належала до Динівського деканату Апостольської адміністрації Лемківщини. Метричні книги велися від 1784 р. Село належало до Сяніцького повіту Львівського воєводства. Також була читальня «Просвіти».

На 01.01.1939 у селі Добра Рустикальна було 550 жителів (480 українців-грекокатоликів, 40 українців-римокатоликів, 10 поляків і 20 євреїв), у селі Добра Шляхоцька було 1430 жителів (1230 українців-грекокатоликів, 100 українців-римокатоликів, 70 поляків і 30 євреїв)[3].

13 вересня 1939 року німці увійшли в село, однак уже 26 вересня 1939 року мусіли відступити, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова правобережжя Сяну належало до радянської зони впливу. 27.11.1939 постановою Верховної Ради УРСР село в ході утворення Дрогобицької області включене до Ліськівського повіту[4]. Село ввійшло до складу утвореного 17.01.1940 Ліськівського району (районний центр — Лісько)[5]. Наприкінці червня 1941, з початком Радянсько-німецької війни, територія знову була окупована німцями. В липні 1944 року радянські війська знову заволоділи цією територією. В березні 1945 року село віддане Польщі.

Після Другої світової війни українське населення було піддане етноциду. Частина переселена на територію СРСР в 1946 році. Родини, яким вдалось уникнути виселення, в 1947 році під час Операції Вісла були депортовані на понімецькі землі[6].

Після виселення українців церква була перетворена на костел.

У 1949 р. села Добра Шляхоцька і Добра Рустикальна об'єднані в одне село Добра.[7]

У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

Демографія

[ред. | ред. код]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][8]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 184 43 120 21
Жінки 151 29 79 43
Разом 335 72 199 64

Пам’ятки

[ред. | ред. код]
  • Колишня церква з дзвіницею.
  • Придорожня і 2 прицвинтарні каплички.
  • 2 давні та сучасний цвинтар, на горішньому кінці якого ховали загиблих повстанців.
  • Будинок колишньої плебанії.
  • Будинок колишньої читальні «Просвіти».

Примітки

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Добра (Сяніцький повіт)

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Центральний державний історичний архів України (Львів), Фонд 110
  3. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [Архівовано 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 74.
  4. Указ Президиума Верховного Совета УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» [Архівовано 26 листопада 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. Хроніка за 17 січня 1940 року на сайті Інститут історії України НАН України. Архів оригіналу за 26 листопада 2016. Процитовано 7 липня 2017.
  6. Акція «ВІСЛА»: Список виселених сіл і містечок. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 7 липня 2017.
  7. Rozporządzenie Ministra Administracji Publicznej z dnia 19 sierpnia 1949 r. o przywróceniu i ustaleniu nazw miejscowości. Monitor Polski - rok 1949, nr 59, poz. 795 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 червня 2020. Процитовано 17 червня 2020.
  8. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.

Джерела

[ред. | ред. код]