Довгі проводи
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Довгі проводи | |
|---|---|
| рос. Долгие проводы | |
.jpg) | |
| Жанр | драма |
| Режисер | Кіра Муратова |
| Сценарист | Наталія Рязанцева |
| У головних ролях |
Зінаїда Шарко Олег Владимирський Юрій Каюров |
| Оператор | Геннадій Карюк |
| Композитор | Олег Каравайчук |
| Художник | Енріке Родрігес |
| Кінокомпанія | «Одеська кіностудія» |
| Тривалість | 95 хв. |
| Мова | російська |
| Країна |
 СРСР |
| Рік | 1971 |
| IMDb | ID 0092905 |
| Рейтинг |
IMDb:  |
«Довгі проводи» (рос. «Долгие проводы») — український радянський художній фільм режисера Кіри Муратової. Був знятий в 1971 році, на екрани вийшов в 1987 році.
Займає 9-у позицію у списку 100 найкращих фільмів в історії українського кіно.
Сюжет[ред. | ред. код]
Довгий час мати (Зінаїда Шарко) була зайнята лише своїм сином Сашком. З появою вільного часу в міру дорослішання сина, до неї став залицятися Микола Сергійович. Влітку син поїхав в гості до батька. Після повернення він став змінюватися. Мати розуміє, що син хоче виїхати, але їй не вистачає мудрості для правильної поведінки в ситуації, що складається …
У ролях[ред. | ред. код]
- Зінаїда Шарко — Євгенія Василівна Устинова, мама Саші
- Олег Владимирський — Саша Устинов
- Юрій Каюров — Микола Сергійович
- Світлана Кабанова
- Лідія Базильська
- Тетяна Мичко — Маша
- Лідія Драновська — Єлизавета Андріївна Виходцева
- Ігор Старков — член комісії у справах неповнолітніх
- Віктор Ільченко — Павло Костянтинович
- В епізодах: Марчелла Чеботаренко, Євген Коваленко, Г. Девятова, Микола Рожков, А. Маслаков, Андрій Борисенко, Софія Бельська, Олена Демченко, Н. Парфьонова, В. Стрижев, Олег Ємцев, Н. Вересова, Ян Левінзон та ін.
- Співає Ніна Серман
Знімальна група[ред. | ред. код]
- Автори сценарію: Наталія Рязанцева
- Режисер-постановник: Кіра Муратова
- Оператор-постановник: Геннадій Карюк
- Режисер: Геннадій Тарасуль
- Художник-постановник: Енріке Родрігес
- Композитор: Олег Каравайчук
- Звукооператор: І. Скіндер
- Монтаж: Валентина Олійник
- Редактор: Людмила Донець
- Художник-декоратор: Євгенія Ліодт
- Художник по гриму: Л. Брашеван
- Художник по костюмах: Наталія Акімова
- Директор картини: Г. Коган
Навколо фільму[ред. | ред. код]
- У списку «100 найкращих фільмів світу, знятих жінками» за 2019 рік, який був складений трьома сотнями кінокритиків з 84 країн світу, кінострічка «Довгі проводи» за кількістю голосів зайняла 59 місце.[1]
Фестивалі, номінації та премії[ред. | ред. код]
- 1987 — Номінації на кінопремію «Ніка» (за 1987 рік)[2]
- Найкращий ігровий фільм
- Найкраща режисура (Кіра Муратова)
- Найкраща операторська робота (Геннадій Карюк)
- Найкраща жіноча роль (Зінаїда Шарко)
- 1987 — Всесоюзний кінофестиваль: Великий приз Кірі Муратовій[3]
- 1987 — Міжнародний кінофестиваль у Локарно: Приз FIPRESCI Кірі Муратовій[4]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ 100 найкращих фільмів світу, знятих жінками. П'ять з них — українських режисерів [Архівовано 6 лютого 2021 у Wayback Machine.] bbc.com 26.11.2019
- ↑ [Номинанты Национальной кинематографической премии «НИКА» за 1987 год (рос.). Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 7 червня 2018. Номинанты Национальной кинематографической премии «НИКА» за 1987 год (рос.)]
- ↑ Энциклопедия отечественного кино: Всесоюзный кинофестиваль (web.archive)(рос.)
- ↑ [Інформація про фільм «Довгі проводи» на kino-teatr.ru (рос.). Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 7 червня 2018. Інформація про фільм «Довгі проводи» на kino-teatr.ru (рос.)]
Посилання[ред. | ред. код]
«Довгі проводи» на сайті IMDb (англ.) 
(27.01.2020)
|
