Долгоп'ятов Прокіп Семенович

Долгоп'ятов Прокіп Семенович
рос. Прокопий Семёнович Долгопятов
Народився	1897 Канеловська, Старомінський район
Помер	28 лютого 1943(1943-02-28) Свободненський виправно-трудовий табір
Країна	СРСР
Національність	росіянин
Діяльність	політик
Посада	депутат Верховної ради СРСР
Військове звання	майор державної безпеки
Партія	ВКП(б)
Нагороди

Про́кіп (Прокопій) Семе́нович Долгоп'я́тов (нар. 1897(1897), станиця Канеловська Кубанської області, тепер Краснодарського краю, Російська Федерація — 28 лютого 1943, Свободненський виправно-трудовий табір) — радянський діяч органів державної безпеки, начальник УНКВС по Адигейській автономній області. Депутат Верховної Ради СРСР 1-го скликання (у 1937—1939 роках).

Біографія

Народився в родині селянина-наймита. Навчався в початковій школі, яку не закінчив.

До 1915 року — учень покрівельника, покрівельник, маляр.

У 1915—1917 роках — у російській імператорській армії, учасник Першої світової війни. Воював на турецькому і німецькому фронтах, рядовий 17-го драгунського полку. За побиття офіцера заарештований і засуджений до розстрілу, в очікуванні виконання вироку сидів у Мінській в'язниці, під час німецького наступу втік з-під варти. Потім служив рядовим у маршовому батальйоні запасного кавалерійського полку, мав звання вахмістра.

Член РСДРП(б) з 1917 року.

З жовтня 1917 року — командир червоногвардійського загону в місті Армавірі, учасник боїв з Корніловим і Деникіним під Катеринодаром. У 1918 році командувач загону Єйської групи військ, командувач Єйської групи військ РСЧА, учасник боїв під Таганрогом, Катеринодаром, Армавіром, станицями Невинномиською, Бєлореченською. Був важко пораненим, лікувався у військовому госпіталі в місті Воронежі.

У 1919 році — голова повітової надзвичайної комісії (ЧК) в Курській губернії, комендант особливого відділу Московської ЧК.

У 1919 році був на партійній роботі в Українській СРР. З 1919 по 1920 рік — на підпільній роботі в місті Батум (Грузія).

У 1920 році — комендант особливого відділу Південно-західного фронту РСЧА, командувач загону особливого відділу Південно-західного фронту; командувач загону Кримської ударної групи. У 1920—1921 роках — комбриг кавалерійських військ ВЧК. На чолі бригади біля станції Джанкой остаточно розгромив загони Нестора Махна в Криму.

У 1921—1922 роках — особливоуповноважений Всеукраїнської надзвичайної комісії (ВУЧК). У 1922—1923 роках — командувач кавалерійського дивізіону ДПУ.

У 1923—1924 роках — помічник начальника відділу по боротьбі з бандитизмом Повноважного представництва ОДПУ по Південному Сходу. У 1924 році — секретар Повноважного представництва ОДПУ по Північно-Кавказькому краю. З 1924 року — начальник оперативного пункту ОДПУ в Північно-Кавказькому краї. Навчався у Вищій прикордонній школі ОДПУ СРСР.

У липні 1927 — жовтні 1928 року — комендант ділянки 32-го Новоросійського прикордонного загону ОДПУ. У жовтні 1928 — жовтні 1929 року — начальник маневрової групи 32-го Новоросійського прикордонного загону ОДПУ. У жовтні 1929 — жовтні 1930 року — комендант ділянки 32-го Новоросійського прикордонного загону ОДПУ.

У жовтні 1930 — листопаді 1931 року — співробітник для особливих доручень секретно-оперативного управління ОДПУ СРСР. З 1931 по 1932 рік навчався у Військовій академії РСЧА імені Фрунзе, закінчив перший курс.

У 1932—1934 роках — начальник особливого відділу Новочеркаського військового гарнізону.

У серпні 1934 — лютому 1937 року — начальник УНКВС Карачаєвської автономної області на Північному Кавказі.

У лютому 1937 — січні 1939 року — начальник УНКВС Адигейської автономної області на Північному Кавказі.

Заарештований органами НКВС 25 січня 1939 року. 14 травня 1939 року засуджений за статтями 17-58-7, 17-58-11 до 15 років позбавлення волі. Помер у Свободненському виправно-трудовому таборі. Не реабілітований.

Звання

• капітан державної безпеки (25.12.1935)
• майор державної безпеки (8.07.1937)

Нагороди

• орден Червоного Прапора (28.12.1927)
• орден Червоної Зірки (19.12.1937)
• орден «Знак Пошани» (13.03.1936)
• медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії» (22.02.1938)
• нагрудний знак «Почесний співробітник ВЧК-ДПУ» (1924)

Джерела

• Петров Н., Скоркин К. Кто руководил НКВД, 1934—1941 : справочник . — М.: Звенья, 1999. (рос.)