Дольські
Дольські (інколи Дульські) — княжий рід власного гербу, Рюриковичі, імовірно, походили з турово-пінських князів. Родове прізвище походить від назви маєтності — Дольськ (на Волині, давній Пінський повіт).
- Андрій, згаданий у 1488 році
- Ілля, у 1530 році мав справу з князем Козекою, дружиною була Любка (батько — Михайло Вазгірд)
- Прокоп — суддя гродський волковиський у 1564
- Роман
- Михайло — берестейський каштелян
- Беата — родичка Костянтина Василя Острозького, перша дружина Івана Соломерецького. Імовірно в день свого весілля (1577) підняла бойових дух під час оборони Дубенського замку[1] від татар, тепер одна з веж носить назву "Беата[2]".
- Прокоп — суддя земський вовковиський у 1609, дружина — Марина Матвіївна Клочко
- Андрій — королівський секретар, дружина Нарушевич, донька жмудського каштеляна
- Христофор (Криштоф) — пінський підкоморій
- Микола — хорунжий пінський
- Ян Кароль (1637—1695) — державний діяч Великого Князівства Литовського, дружини: Ельжбета Остроруг (донька рогатинського старости), Анна з Ходоровських (вдова белзького воєводи князя Костянтина Вишневецького), з ними мали багато дітей, однак до повноліття дожила тільки одна донька
- Катерина — дочка з першого шлюбу, чоловік князь Михайло Сервацій Вишневецький[3]
- Ян Кароль (1637—1695) — державний діяч Великого Князівства Литовського, дружини: Ельжбета Остроруг (донька рогатинського старости), Анна з Ходоровських (вдова белзького воєводи князя Костянтина Вишневецького), з ними мали багато дітей, однак до повноліття дожила тільки одна донька
- ↑ Дольські — Генеограф. rurik.hostenko.com (ru-RU) . Процитовано 2 липня 2023.
- ↑ Софія, Легін (7 вересня 2019). Як князівна Беата татар прогнала. Легенди історичного Дубна • Фотографії старого Львова. Фотографії старого Львова (укр.). Процитовано 2 липня 2023.
- ↑ Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr… — T. 2. — S. 56.
- Грушевський М. Історія Україна-Руси. — Т. V. — С. 30—35.
- Boniecki A. Herbarz polski: wiadomości historyczno-genealogiczne o rodach szlacheckich[недоступне посилання з листопадаа 2019]. — Warszawa : Warszawskie Towarzystwo Akcyjne Artystyczno-Wydawnicze, 1901. — Cz. 1. — t. 4. — S. 351. (пол.)
- Dolsk // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 103. (пол.) — S. 103. (пол.)
- Dolsk 1.) lub D. Stary, wś, pow. kowelski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 103. (пол.) — S. 103. (пол.)
- Dolsk 2.) D. (Nowy), ob. Lubeszów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 103. (пол.) — S. 103. (пол.)
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — T. 2. — 760 s. — S. 55—56. (пол.)
- Piwarski K. Dolski Jan Karol, h. Kościesza (1637—1695) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademii Umiejętności, 1939—1946. — t. V. — S. 288—289. (пол.)
- Княгиня Дольська — політична симпатія? [Архівовано 12 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про шляхту (дворянство). Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |