Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
До мажор (C Major, C-dur ) — мажорна тональність , тонікою якої є звук до [1] . Гама до-мажор містить звуки:
до - ре - мі - фа - соль - ля - сі C - D - E - F - G - A - B .
Паралельна тональність ля мінор , однойменний мінор — до мінор . До мажор не має жодного ключового знаку .
Найвідоміші твори, написані в цій тональності[ ред. | ред. код ]
Дж. Палестрина — Меса папи Марчелло
М. Дилецький — Воскресенський канон
Й. С. Бах — прелюдія та фуга з 1-го та 2-го зошитів ДТК
М. Березовський — Симфонія До мажор
В. А. Моцарт — Симфонії №№ 35, 36, 41 «Юпітер» Концерти для ф-но з оркестром №№ 2 13, 21, 25 Фортепіанні сонати №№ 1 , 7 , 10 , 16
Л. Бетховен — Симфонія № 1 Концерт для ф-но з оркестром № 1 Потрійний концерт для скрипки, віолончелі і фортепіано Сонати для ф-но №№ 3, 29
Ф. Ліст — Симфонічна поема «Прелюди»
М. Равель — Болеро
С. Прокоф'єв — Симфонія № 4 Концерт № 3 для ф-но з оркестром Сонати для ф-но №№ 5,9
П. І. Чайковський — Симфонія № 2
Д. Шостакович — Симфонія № 7 Струнний квартет № 1
D♭ = C
B# = C
g# = a
b♭ = a
A#
f♭
E#
c♭
B#
g♭
F#
d♭
G#
e#
D#
b#
A#
f#
E#
c#
У червоному просторі подані
мажорні тональності, у зеленому —
мінорні . Теоретично існуючі, але не використовані в практиці
енгармонічні тональності записані дрібним шрифтом. У зовнішньому шарі показані відповідні даній тональності
ключові знаки .