Дрізд рудошиїй

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Дрізд рудошиїй
Самець рудошийого дрозда
Самець рудошийого дрозда
Самиця рудошийого дрозда
Самиця рудошийого дрозда
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Дроздові (Turdidae)
Рід: Дрізд (Turdus)
Вид: Дрізд рудошиїй
Turdus rufitorques
Hartlaub, 1844
Ареал виду
Ареал виду
Посилання
Вікісховище: Turdus rufitorques
Віківиди: Turdus rufitorques
ITIS: 563611
МСОП: 22708961
NCBI: 357739

Дрізд рудошиїй[2] (Turdus rufitorques) — вид горобцеподібних птахів родини дроздових (Turdidae)[3]. Мешкає в Мексиці і Центральній Америці.

Довжина птаха становить 26 см, вага 70-74 г. Самці мають майже повністю чорное забарвлення, за винятком рудих грудей і шиї. Самиці мають більш світле, коричневе забарвлення з рудим відтінком. Деякі молоді самиці мають повністю руде забарвлення. Дзьоб і лапи жовті,

Поширення і екологія

[ред. | ред. код]

Рудошиї дрозди мешкають в горах південної Мексики (Чіапас), Гватемали, Гондурасу і Сальвадору. Вони живуть у вологих гірських тропічних лісах, у високогірних чагарникових заростях, на гірських луках, на полях і в садах. Зустрічаються переважно на висоті від 1500 до 3500 м над рівнем моря.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. BirdLife International (2016). Turdus rufitorques. Архів оригіналу за 20 квітня 2021. Процитовано 1 червня 2022.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2022). Thrushes. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 30 вересня 2021. Процитовано 01 червня 2022.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Skutch, Alexander F. (1960). Rufous-collared thrush (PDF). Life Histories of Central American Birds II. Pacific Coast Avifauna, Number 34. Berkeley, California: Cooper Ornithological Society. с. 87—90. Архів оригіналу (PDF) за 31 січня 2022. Процитовано 1 червня 2022.