Дім інтермедій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Новий театр «Дім інтермедій»

Місто
Адреса
Хрещатик, 36 (будинок не зберігся)
Тип стаціонарний
Статус естрадний театр малих форм
Відкрито 4 квітня (22 березня) 1918
Роки роботи 1918 (березень-червень)
Керівництво М. Бонч-Томашевський
Ідентифікатори і посилання

Новий теа́тр «Дім інтермедій» — театральна трупа, очолювана Михайлом Бонч-Томашевським, яка діяла в Києві 1918 року.

Загальні відомості

[ред. | ред. код]

Театр відкрився 4 квітня (22 березня) 1918 року напроти театру «Пел-Мел» (нині — напроти станції метро «Хрещатик») за адресою: Київ, Хрещатик, 36. Працював як естрадний театр малих форм.

Художнім керівником був М. Бонч-Томашевський, якого називали «маршалом Дому інтермедій», «маршалом сцени». Раніше М. М. Бонч-Томашевський був одним з керівників театру «Дім інтермедій» в Петербурзі, створеного 1910 року В. Меєргольдом.

У складі трупи Київського театру було 9 актрис та 12 акторів.

Художником-постановщиком тут працював видатний у майбутньому, а на той час 23-річний, Анатолій Петрицький. Він оформляв усі вистави театру. Крім того, разом з московським художником М. Панкеєвим Петрицький розписав фоє театру й глядацький зал. У часописі «Театральная жизнь» відзначалось: «Буйний малюнок пана Петрицького домінує над усім».

Музичним керівником театру був Є. В. Гвоздков.

Керівник оркестру — диригент М. С. Шерман. Концертмейстер — композитор С. Я. Покрасс.

Театр щодня показував по два вечірні спектаклі: о 19.30 та о 21.30.

«Дім інтермедій» відкрився великим концертом з невеликих п'єс-мініатюр, серед яких — «Біля води», «Бал у чиновників», «Старовинний дует», «На гостинах у бабусі». Щотижня ставились нові програми, а всього за короткий час існування театру було поставлено 10 програм.

Театр відвідував Лесь Курбас, який згодом став партнером М. Бонч-Томашевського.[1] 1919 року вони разом очолять театр «Музична драма».

Влітку 1918 театр гастролював у Вінниці. Через страйк залізничників заплановані на кілька днів гастролі затягнулись, завдяки чому 1 серпня 1918 року у Вінницькому міському театрі відбувся ще один (прощальний) виступ за участю К. Огарьової, М. Бонч-Томашевського, Е. Муратова, М. Шермана. Артисти К. Огарьова, М. Бонч-Томашевський, А. Любанський[2], В. Шумський, Е. Муратов, М. Козловська та об'єднана трупа «Дім Інтермедії» і Київського художнього театру А. М. Кручиніна з 9 серпня 1918 виступали там у літньому театрі Толстого.[3]

Репертуар

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Ірина Мелешкіна. Лесь Курбас у Києві. — С. 98 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 8 серпня 2016. Процитовано 6 серпня 2016.
  2. Любанский Анатолий Никитич (1892—1968). Архів оригіналу за 6 жовтня 2016. Процитовано 6 серпня 2016.
  3. О. М. Бачинська. Театральне життя на Поділлі у добу гетьманату П. Скоропадського. Архів оригіналу за 13 квітня 2017. Процитовано 6 серпня 2016.

Джерела

[ред. | ред. код]