Електроенергетика Словенії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Загальна характеристика

[ред. | ред. код]

Словенська електроенергетика спирається на атомну та теплову генерацію при високій частці гідроенергетики. Так, в середньому за десять років з 2005 по 2014 частки АЕС та ТЕС у виробництві електроенергії складали по 36 %, тоді як для ГЕС цей показник становив 27 %[1]. Щоправда, у 2014 р. частка ТЕС різко знизилась до 25 %, що було викликане виведенням з експлуатації однієї з трьох теплоелектростанцій. Утім, у тому ж 2014 почались пускові роботи на надсучасному вугільному енергоблоку Состанжі-6 (ТЕС Шоштань), потужність якого (600 МВт) ненабагато поступається єдиному атомному блоку (730 МВт).

Виробництво та споживання електроенергії в Словенії, млн кВт·год
Рік Всього АЕС ТЕС ГЕС СЕС ВЕС Чистий імпорт Чистий експорт Споживання
1996 12737 4562 4507 3668 0 0 0 1667 11070
1997 13178 5019 5067 3091 0 0 0 1696 11482
1998 13705 5019 5236 3450 0 0 0 1894 11811
1999 13261 4696 4826 3739 0 0 0 1333 11928
2000 13624 4761 5029 3834 0 0 0 1321 12303
2001 14466 5257 5413 3796 0 0 0 1772 12694
2002 14600 5528 5759 3313 0 0 0 1134 13466
2003 13821 5207 5657 2957 0 0 164 0 13985
2004 15272 5459 5718 4095 0 0 0 756 14516
2005 15117 5884 5772 3461 0 0 0 325 14792
2006 15115 5548 5975 3591 0 0 44 0 15159
2007 15043 5695 6082 3266 0 0 229 0 15272
2008 16398 6273 6107 4018 1 0 0 1599 14799
2009 16403 5739 5945 4715 4 0 0 3059 13344
2010 16440 5657 6067 4703 13 0 0 2120 14320
2011 16059 6215 6073 3706 66 0 0 1372 14687
2012 15736 5528 5958 4087 163 0 0 1039 14697
2013 16103 5300 5661 4923 215 4 0 1290 14813
2014 17437 6370 4440 6366 257 4 0 2743 14694

В останні роки почала активно розвиватись сонячна генерація, проте поки її частка досягла лише 1,5 %.

Споживання електроенергії стабільно зростало з 1996 по 2007. Під час світової економічної кризи 2008—2009 споживання дещо впало, за чим у 2010—2013 знову спостерігалось зростання попиту, хоча воно так і не досягнуло рівня 2007 року.

При цьому Словенія зазвичай є нетто-експортером електроенергії. За дев'ятнадцять років з 1996 по 2014 лише тричі країна змушена була виступати в ролі нетто-імпортера, причому двічі це збігалося з падінням виробництва на ГЕС.

Атомна енергетика

[ред. | ред. код]

Теплоелектростанції на викопному паливі

[ред. | ред. код]

З самого початку своєї історії словенська теплова генерація віддає перевагу традиційному для балканського регіону місцевому паливу — лігніту. Станом на 1999 рік вона складалась з трьох електростанцій, найновіші блоки яких відносились до 70-х років. При цьому базова генерація, що використовувала лігніт, налічувала 870 МВт, маневрові потужності на нафті — 158 МВт. Станом на 2016 рік теплова генерація зазнала докорінних змін. Усі зазначені об'єкти на лігніті виведені або плануються до швидкого виведення з експлуатації, натомість споруджено один сучасний енергоблок 600 МВт. Крім того, введені маневрові потужності на природному газі в обсязі 312 МВт.

ТЕС Шоштань

[ред. | ред. код]
Докладніше: ТЕС Шоштань

Найбільшою словенською теплоелектростанцією була (і залишається) ТЕС Шоштань. Станом на початок 2020-х років її потужність становить 1029 МВт.

ТЕС Трбовлє

[ред. | ред. код]

Другою за значенням словенською ТЕС тривалий час був завод у Трбовлє, який розпочав свою роботу ще 1906 року. Як паливо електростанція використовувала вугілля копальні Засав'є. У 60-х роках завод пройшов докорінну модернізацію — починаючи з 1968 електроенергія вироблялась блоком № 2 потужністю 125 МВт. Первісно передбачалося спорудження однотипного блоку № 3, однак цьому не судилося збутися. Один лише блок № 2 через певні технічні прорахунки сильно погіршив екологічну ситуацію в районі побудови ТЕС, оскільки димар висотою 80 метрів при певних погодних умовах не забезпечував видалення викидів із вузької долини Сави. Тому в середині 70-х він був замінений новим висотою 360 метрів, який став найвищим в Європі.

Для забезпечення енергосистеми маневровими потужностями на ТЕС Трбовлє спорудили енергоблок № 4. Він складався з двох газових турбін загальною потужністю 63 МВт, які використовували як паливо продукти нафтопереробки.

А от більш пізні плани все-таки побудувати блок № 3, тільки із вибором як палива значно більш екологічного природного газу та потужністю в 400 МВт, так і не реалізували. Перевага була віддана спорудженню нового блоку № 6 на ТЕС Состанжі, після введення в дію якого у 2014 році ТЕС Трбовлє вивели з експлуатації[2][3].

ТЕС Брестаніца

[ред. | ред. код]
Докладніше: ТЕС Брестаніца

Станом на початок 2020-х років потужність станції становила 350 МВт.

Когенерація

[ред. | ред. код]

Станом на 2002 рік когенерація Словенії мала електричну потужність понад 200 МВт, причому більша частина відносилась до ТЕЦ Tе-Тол, яка здійснює централізоване теплопостачання столиці. Ще близько 30 % потужностей припадало на автовиробників (підприємства, які самі ж і є головними споживачами виробленої енергії). Майже вся тодішня когенерація працювала на вугіллі.

У 21 столітті словенська влада почала заохочувати розвиток когенераційних потужностей, що передусім надало поштовх створенню малих ТЕЦ. За період з 2003 до 2014 року було встановлено близько 300 одиниць когенераційного обладнання загальною потужністю 126 МВт. Паливом для нових об'єктів переважно слугує природний газ (57 %), біогаз (23 %), біомаса (18 %) і в окремих випадках біопаливо та газ, вироблений на очисних спорудах каналізації (по 1 %). Проте завдяки згаданим вище люблянській ТЕЦ та автовиробникам поки що 60 % електроенергії виробляє вугільна когенерація. В цілому на кінець 2014 потужність ТЕЦ досягла 370 МВт, а виробництво електроенергії перевищило 1,1 млрд кВт·год.[4][5]

Докладніше: ТЕЦ Любляна

Найбільша словенська ТЕЦ Те-Тол наразі має вугільні енергоблоки загальною потужністю 124 МВт, проте у 2022 очікується запуск газових турбін потужністю 110 МВт з наступним виводом із експлуатації більшої частини застарілого обладнання.

Другою за величиною системою централізованого теплопостачання в Словенії є система міста Веленє, де розташована штаб-квартира концерну Gorenje. Саме тут у 1928 році спорудили першу словенську ТЕЦ електричною потужністю 7,5 МВт. Вона працювала понад 40 років, поки у 1971 не була виведена з експлуатації. Відтоді теплоенергію для Веле́нє постачає розташована неподалік теплоелектростанція Состанжі. Для цього на ТЕС є два окремих котли, які не беруть участі у виробництві електроенергії. Тому хоча ТЕС Состанжі і забезпечує Веленє теплом, проте не включається до складу когенерації[6].

Гідроенергетика

[ред. | ред. код]

Гідроенергетична галузь Словенії з більш ніж сторічною історією продовжує розвиватись і в XXI столітті. За період з 2002 по 2014 в експлуатацію ввели декілька ГЕС загальною потужністю 170 МВт та проєктним середньорічним виробітком електроенергії 704 млн кВт·год, що збільшило можливості словенських гідроелектростанцій більш ніж на 20 %. В цей же період ввели в експлуатацію першу в країні ГАЕС потужністю 185 МВт та плановим річним виробітком електроенергії 426 млн кВт·год.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Electricity. pxweb.stat.si. Архів оригіналу за 13 травня 2016. Процитовано 19 травня 2016.
  2. Reference. www.ibe.si. Архів оригіналу за 4 червня 2016. Процитовано 12 травня 2016.
  3. st-coal-slovenia. www.industcards.com. Архів оригіналу за 26 січня 2013. Процитовано 12 травня 2016.
  4. CODE2 Cogeneration Observatory and Dissemination Europe Member State: SLOVENIA (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 3 червня 2016.
  5. Key indicators of the electricity and natural gas markets in 2014. Архів оригіналу за 29 травня 2016.
  6. Clean power boost in Central Europe, Slovenia (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 10 червня 2016.