Ельке Зоммер
| Ельке Зоммер | |
|---|---|
| Elke Sommer | |
 | |
| Ім'я при народженні | баронеса Ельке фон Шлец |
| Дата народження | 5 листопада 1940[1][2][…] (83 роки) |
| Місце народження | Берлін, Третій рейх |
| Громадянство |
 Німеччина США |
| Релігія | лютеранство |
| Професія | акторка, співачка, модель, музикантка, художниця |
| Кар'єра | 1959 — донині |
| Нагороди | Золотий глобус (1964) |
| IMDb | ID 0813961 |
 Ельке Зоммер у Вікісховищі | |
Ельке Зоммер (нім. Elke Sommer; нар. 5 листопада 1940, Берлін) — американська акторка німецького походження. Лауреатка премії «Золотий глобус» за найкращий дебют.
Життєпис[ред. | ред. код]
Ельке Зоммер народилася 5 листопада 1940 року в Берліні у родині пастора. Прізвище при народженні — Шлец[4].
У 1958 році виграла конкурс Міс Вяреджо. Її перемога вийшла практично випадковою, бо в цей час Ельке з матір'ю перебували там на відпочинку. З 1958 року актриса (під псевдонімом Зоммер)[5].
У 1962 році зіграла свою першу роль у Голлівуді. Загалом за життя знялась у 99 фільмах. У 1964 році перебралася до США на постійне місце проживання. Найвідоміші фільми цього часу: «Постріл у темряві» (1964) з Пітером Селлером у ролі інспектора Клузо, «Мистецтво кохання» (1965) з Джеймсом Гарнером та Діком Ван Дайком, «Оскар» (1966) зі Стівеном Бойд, «Хлопче, я отримав неправильний номер!» (1966) з Боб Хоупом, «Екіпаж, що розрушає» (1968), з Діном Мартіном та «Злісні мрії Паули Шульц» (1968). У кожному з цих фільмів вона грала головну жіночу роль.
У 1964 році вона отримала нагороду «Золотий глобус» як найперспективніша актриса-новачка на премію — фільм, в якому вона знялася з Полом Ньюменом та Едвардом Г. Робінсоном.
Протягом 1970-х років Ельке Зоммер знялась у трилері «Цеппелін», з Майклом Йорком, а також у рімейку популярної історії про Агату Крісті «Десять маленьких індіанців». У 1972 році вона знялася у двох італійських фільмах жахів режисера Маріо Бава: «Барон Кров» і «Ліза та Диявол». Останній був згодом перероблений у 1975 році на інший фільм під назвою «Будинок екзорцизму». Чимало сцен було знято в Італії.
У 1975 році Пітер Роджерс зняв її у британській комедії «Carry On Behind» як російську професорку Вроошка.[6]
У 1970-х роках актриса знімалась, головним чином, у європейських фільмах. А у 1980-х роках Ельке Зоммер зосередилась на телебаченні як ведуча програми «The Exciting World of Speed and Beauty».[7].
Після 1990-х років Ельке Зоммер зосередилася більше на живописі, ніж на акторській майстерності. Як актриса, вона працювала в півдесятка країн, вивчаючи мови (вона говорить сімома мовами) і зберігала зображення, які згодом зображала на полотні. З 1966 року під псевдонімом Е. Шварц вона працює як художник. У її творчості відчувається сильний вплив Марка Шагала.
У 2001 році їй була присвячена Золота пальмова зірка на Палм-Спрінгз, штат Каліфорнія, Алея зірок.[8]
В останні роки актриса проживає в Лос-Анджелесі (штат Калфіорнія) у США.
Особисте життя[ред. | ред. код]
У 1964 році Ельке Зоммер вийшла заміж за голлівудського оглядача Джо Хаймса (1923—2008), який був на 17 років старшим. Дітей у пари не було. Її мати Рената фон Шлец супроводжувала її як на кіносесіях, так і в кінотеатрах, навіть після того, як шлюб Соммера з Джо Хаймсом зазнав краху, і в її життя увійшов новий чоловік: Том Бола.
Потім вона познайомилася з Вольфом Волтером, на вісім років молодшим від неї. Вони одружилися 29 серпня 1993 року у Франконії[9].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118913085 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ Filmportal.de — 2005.
- ↑ Elke Sommer: The Official Website - Biography. Архів оригіналу за 5 жовтня 2016. Процитовано 22 лютого 2017.
- ↑ Bob Pool, $3.3-Million Libel Award in Sommer-Gabor Feud [Архівовано 15 липня 2012 у Wayback Machine.], Los Angeles Times, 9 December 1993, Accessed 15 January 2011.
- ↑ Stevens, Christopher (2010). Born Brilliant: The Life of Kenneth Williams. John Murray. с. 289. ISBN 978-1-84854-195-5.
- ↑ Elke Sommer: The Official Website - the Exciting World of Speed and Beauty. Архів оригіналу за 28 березня 2018. Процитовано 8 березня 2020.
- ↑ Palm Springs Walk of Stars by date dedicated
- ↑ Elke Sommer: The Official Website - Biography Page 11. Архів оригіналу за 5 жовтня 2018. Процитовано 8 березня 2020.
Посилання[ред. | ред. код]
- Elke Sommer на сайті IMDb (англ.)
- Elke Sommer [Архівовано 2 січня 2020 у Wayback Machine.] at Virtual History
- Elke Sommer Advertisement / Beverly Hills / Helia-D. US [Архівовано 4 серпня 2020 у Wayback Machine.]
|
