Енн Даллас Дадлі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Енн Даллас Дадлі
англ. Anne Dallas Dudley
Ім'я при народженні англ. Annie Willis Dallas
Народилася 13 листопада 1876(1876-11-13)
Нашвілл, США
Померла 13 вересня 1955(1955-09-13) (78 років)
Бель-Мід, Девідсон, Теннессі, США
Поховання Mount Olivet Cemeteryd
Країна  США[1]
Діяльність активістка за права жінок, суфражистка
Членство National American Woman Suffrage Associationd[1]
Партія Демократична партія США
Нагороди
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дадлі (значення).
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Даллас (прізвище).

Анна Даллас Дадлі (уроджена Енні Вілліс Даллас[2] ; 13 листопада 1876 — 13 вересня 1955) — видатна активістка руху жінок за виборче право у Сполучених Штатах Америки[en]. Після заснування Нашвілльської ліги за рівне виборче право Дадлі просувалася кар'єрними сходами, посівши спочатку посаду президента Асоціації рівних виборчих прав штату Теннессі, а потім — посаду третього віце-президента Національної асоціації виборчих прав жінок Америки[en]. Працюючи в Національній асоціації, вона сприяла зусиллям з ратифікації дев'ятнадцятої поправки до Конституції США, яка надає жінкам право голосу по всій країні. Особливо відома її успішна робота з ратифікації дев'ятнадцятої поправки у своєму рідному штаті Теннессі. Штат Теннессі був останнім, чия підтримка була необхідна для набуття чинності поправки.

Ранні роки та родина[ред. | ред. код]

Енн Вілліс Даллас народилася в 1876 році в Нашвіллі, штат Теннессі (США) у родині, що належала до вищого соціального класу. Її батько, Треваніон Б. Даллас, переїхав до Нашвілла в 1869 році і став підприємцем у текстильній індустрії[3] . Її дід, Александр Даллас, служив командором ВМС США, а його брат Джордж Міффлін Даллас був віце-президентом США в 1845—1849 роках при 11-му Президентові США Джеймсі Ноксу Полку[3] .

Енні Даллас здобула освіту в Семінарії Ворда (англ. Ward's Seminary) та в Коледжі Прайс для юних леді (англ. Price's College for Young Ladies), обидва розташовані в Нашвіллі[4] . У 1902 році на церемонії в Кафедральному соборі церкви Христової[en] вона вийшла заміж за Гілфорда Дадлі (1854—1954), банкіра та страхового брокера[3] . У шлюбі народилося троє дітей: Іда Даллас Дадлі (1903—1904), яка померла в дитинстві, Треванія Даллас Дадлі (1905—1924) та Гілфорд Дадлі-молодший[en] (1907—2002)[4] . Гілфорд Дадлі-молодший став відомим дипломатом, був послом США у Данії за часів президенства Річарда Ніксона[5] .

Рух за виборче право жінок[ред. | ред. код]

Ця світлина Дадлі з дітьми широко поширювалася разом із суфражистськими публіцистичними матеріалами для того, щоб протистояти стереотипам про суфражистки, в яких вони вважалися чоловікоподібними радикалками.

Через кілька років після одруження Анна Даллас Дадлі приєдналася до товариству тверезості[en] як прихильниця заборони алкоголю[6]. Завдяки своїй роботі в товаристві тверезості та знайомству з такими членами товариства, як Марія Девіс та Іда Клайд Кларк, Дадлі дійшла висновку, що покращити становище жінок у суспільстві можна лише шляхом надання жінкам права голосу[3]. Однак, на той час більшість чоловіків та жінок виступали проти участі жінок у політичному процесові[3].

"Я ніколи не зустрічала чоловіків чи жінок, які б заперечували, що податки без представництва — це тиранія. Я ще ніколи не бачила людини, яка була б таким зрадником нашої форми правління, щоб вона не вірила, що влада спирається на згоду керованих. Це уряд народу, для народу і з його волі, і лише закон заперечує, що жінки— це народ."

— Енн Даллас Дадлі, 1913 рік[7]

У вересні 1911 року Дадлі, Девіс, Кларк та кілька інших жінок[note 1] зустрілися в задньому залі готелю «Тулейн» і заснували Нашвілльську лігу за рівне виборче право — організацію, покликану забезпечити підтримку жіночого виборчого права на місцях, при цьому «тихо і серйозно уникаючи войовничих методів»[8][9] . Дадлі була обрана першим президентом організації. Під час її президентства Ліга організовувала гігантські першотравневі паради на підтримку виборчого права, зазвичай очолювані Дадлі та її дітьми[3][9]. Дадлі також сприяла проведенню в Нашвіллі в 1914 році Національній конференції з виборчого права[9]. У той час це була одна з найбільших конференцій, що коли-небудь проводилися в місті[9].

У 1915 році, після чотирьох років перебування на посаді президента місцевої ліги, Дадлі була обрана головою Асоціації рівного виборчого права штату Теннессі. У цей час вона допомагала вносити та лобіювати до Конституції штату поправку щодо розширення виборчого права[10]. Хоча ця поправка і була відхилена, пізніше в 1919 році законодавчі збори штату ухвалили рішення про надання жінкам права голосу на президентських і муніципальних виборах[3].

У 1917 році Дадлі стала третім віце-президентом Національної асоціації виборчих прав жінок Америки[en]. На цій посаді вона здійнила значний внесок у вдосконалення законодавства з питань виборчого права жінок[9] . У 1920 році Дадлі разом з Кетрін Телті Кенні та Еббі Кроуфорд Мілтон[en] очолила кампанію із затвердження ратифікації Дев'ятнадцятої поправки до Конституції США в штаті Теннессі[9] . 18 серпня Теннессі став 36-м і вирішальним штатом, який ратифікував поправку, що дало жінкам право голосу на всій території країни[9] .

Пізнє життя[ред. | ред. код]

Кельтський хрест, що стоїть у центрі сімейного поховання Далласів.

Після успіху руху за виборче право Дадлі стала першою жінкою-асоційованою головою Демократичного комітету штату Теннессі. У 1920 році вона також була обрана першою жінкою-делегатом, яка мала брати участь у Національному з'їзді Демократичної партії[9] . Участь Дадлі в політиці значно знизилася в наступні роки[10], і протягом життя її зусилля були зосереджені на цивільних і благодійних цілях. Під час Другої світової війни вона була активною працівницею Американського Червоного Хреста, а потім, головою правління Асоціації зі збереження старожитностей штату Теннессі[9] .

Дадлі раптово померла 13 вересня 1955 року від коронарної окклюзії[en] у своєму будинку в Белль-Міді , штат Теннессі[9] на 79-му році життя. Вона похована разом зі своєю родиною на цвинтарі Mount Olivet Cemetery у Нашвіллі[6] .

Ушанування пам'яті[ред. | ред. код]

Пам'ять про Дадлі зберігається у різних витворах мистецтва. Дадлі представлена разом з Ліззі Кроз'є Френч[en] з Ноксвілля та Елізабет Ейвері Мерівезер[en] з Мемфіса на Меморіалі виборчого права жінок штату Теннессі[en] в Ноксвіллі, штат Теннессі[11][12]. Також Дадлі зображена на груповому портреті «Гордість Теннессі» (англ. The Pride of Tennessee) разом із десятьма іншими відомими городянами. Портрет присвячений двохсотріччю штату і вивішений у Капітолії штату Теннессі[13] . Їй також присвячена історичний маркер у Нашвілльському парку століття[en] , на якому написано про її роль у ратифікації дев'ятнадцятої поправки[13] . В 1995 році Дадлі була включена до Національного залу слави жінок[14] .

Багатоквартирний будинок, збудований у 2015 році на Еллістон Плейс у Нашвіллі, був названий «Даллас» (англ. The Dallas) на її честь[15] . 26 серпня 2016 року в парку століття[en] у Нашвіллі в рамках Дня рівності жінок[en] було відкрито пам'ятник роботи Алана Леквайра, на якому зображені Дадлі, Керрі Чапмен Кетт, Еббі Кроуфорд Мілтон[en], Джун Френкі Пірс[en] та Сью Шелтон Вайт[en][16][17] . У 2017 році Капітолійський бульвар (англ. Capitol Boulevard) у центрі Нашвілла був перейменований на бульвар Анни Даллас Дадлі (англ. Anne Dallas Dudley Boulevard)[18] .

Примітки[ред. | ред. код]

Коментарі[ред. | ред. код]

  1. ↑ До числа перших членів Нашвілльської Ліги за рівне виборче право входили: місіс Гілфорд Дадлі, місіс Блер Сміт, місіс Віллоубі Вільямс, місіс Іда Клайд Кларк, місіс К.Т. Гіксон, місіс І.Т. Пейдж, міс Амелія Террет, міс Марія Томпсон Девіс, міс Мері Луїз Бакстер, місіс Ярброу та місіс Т.Г. Сетл.

Джерела[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б Online Biographical Dictionary of the Woman Suffrage Movement in the United States / T. Dublin, K. K. Sklar — Alexander Street Press.
  2. ↑ 1900 U.S. Census. District 91, Davidson County, Tennessee.
  3. ↑ а б в г д е ж Goodstein, Anita Shafer. Anne Dallas Dudley, 1876–1955 // Franklin County Historical Review. — 1992. — Vol. 23, no. 1 (5 May). — P. 61–65.
  4. ↑ а б Mrs. Dudley Sr. Dies at Home. The Tennessean (англ.). 14 вересня 1955.
  5. ↑ Former L&C head Dudley dies. Nashville Post (англ.). 14 червня 2002. Архів оригіналу за 27 червня 2018. Процитовано 26 січня 2019.
  6. ↑ а б Wills, W. Ridley. Dallas Celtic cross // A Walking Tour of Mt. Olivet Cemetery. — John W. Wagster, 1993. — С. 28–29.
  7. ↑ Mrs. Guilford Dudley Talks Equal Suffrage. Nashville Tennessean (англ.). 20 лютого 1913.
  8. ↑ Taylor, Antoinette Elizabeth. The Woman Suffrage Movement in Tennessee. — Octagon Books, 1957. — С. 33. — ISBN 0-374-97850-6.
  9. ↑ а б в г д е ж и к л Services For Mrs. Dudley To Be Held Thursday. Nashville Banner (англ.). 14 вересня 1955.
  10. ↑ а б Lindenmeyer, Kriste. Ordinary Women, Extraordinary Lives: Women in American History. — Rowman & Littlefield, 2000. — С. 200–209. — ISBN 0-8420-2754-8.
  11. ↑ Tennessee Woman's Suffrage Memorial (англ.). East Tennessee Foundation. Архів оригіналу за 7 червня 2007. Процитовано 5 січня 2009.
  12. ↑ Mason, Doug (26 березня 2006). Marching into history - Memorial honors women who got voting rights cast in stone. Knoxville News-Sentinel (англ.).
  13. ↑ а б Remember the Ladies!: Women Struggle for an Equal Voice (англ.). Tennessee State Library and Archives. Архів оригіналу за 15 жовтня 2016. Процитовано 15 жовтня 2016.
  14. ↑ East, Jim (15 вересня 1995). Suffragist leader Dudley going into Women's Hall of Fame. The Tennessean (англ.).
  15. ↑ Home. The Dallas (англ.). Архів оригіналу за 19 липня 2015. Процитовано 29 липня 2015.
  16. ↑ Women's Suffrage Monument Unveiled - Story (англ.). Newschannel5.com. 26 серпня 2016. Архів оригіналу за 28 серпня 2016. Процитовано 27 серпня 2016.
  17. ↑ Nashville's Newest Monument Celebrates State's Role In Women's Winning The Right To Vote (англ.). Nashville Public Radio. Архів оригіналу за 27 серпня 2016. Процитовано 27 серпня 2016.
  18. ↑ Garrison, Joey (3 травня 2017). Nashville renames downtown street after Tennessee women’s suffrage leader. The Tennessean (англ.). Процитовано 7 червня 2017.
Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Словники та енциклопедії
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Енн_Даллас_Дадлі&oldid=41317483