Зайченко Василь Андріанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зайченко Василь Андріанович
Народження 26 березня (8 квітня) 1912
Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія
Смерть 7 червня 1985(1985-06-07) (73 роки)
  Одеса, Українська РСР, СРСР
Поховання Одеса
Країна  Російська імперія
 УНР
 СРСР
Жанр жанрове малярство, пейзаж і портрет
Навчання Одеське художнє училище (1937) і Київський державний художній інститут (1947)
Діяльність художник
Вчитель Бершадський Юлій Рафаїлович, Крайнєв Данило Карпович, Мучник Леонід Овсійович, Шовкуненко Олексій Олексійович і Шаронов Михайло Андрійович
Відомі учні Басанець Олександр Дмитрович
Працівник Лебединський міський художній музей імені Бориса Руднєва і Музей західного і східного мистецтва
Член Спілка радянських художників України
Партія ВКП(б)
Учасник німецько-радянська війна
Нагороди
орден Вітчизняної війни II ступеня медаль «За відвагу»

Василь Андріанович Зайченко (8 квітня 1912, Одеса — 7 червня 1985, Одеса) — український радянський художник і педагог; член Спілки радянських художників України з 1960 року.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 26 березня (8 квітня) 1912(19120408) року в місті Одесі (нині Україна). Протягом 1928—1932 і 1934—1937 років навчався в Одеському художньому інституті/училищі у Юлія Бершадського, Данила Крайнєва, Леоніда Мучника, Олексвя Шовкуненка. Дипломна робота — олійна картина «Чищення зброї» (керівник Леонід Мучник). У 1937—1941 роках навчався у Київському художньому інституті у Михайла Шаронова.

Брав участь у німецько-радянській війні. Член ВКП(б) з 1943 року. Нагороджений медаллю «За відвагу» (17 березня 1944). орденом Вітчизняної війни II ступеня (6 квітня 1985)[1].

Протягом 1945—1947 продовжив навчання у Київському художньому інституті. У 1947—1949 роках очолював Лебединський художній музей. З 1949 по 1953 рік обіймав посаду заступника директора з наукової частини Одеського музею східного і західного мистецтва; у 1954—1971 роках працював в Одеській художньо-виробничій майстерні. Серед учнів — Олександр Басанець.

Мешкав у Одесі в будинку на вулиці Червоної Гвардії, № 2, квартира № 19. Помер в Одесі 7 червня 1985 року, де і похований[2].

Творчість[ред. | ред. код]

Працював у галузях станкового живопису, станкової графіки, плаката. Серед робіт:

живопис
  • «Ми знову в рідній Одесі» (1951; Дніпровський художній музей);
  • «Повернення флотилії „Слава“» (1955);
  • «Тарас Шевченко і Айра Олдрідж» (1955; 1964);
  • «Спрага» (1975);
пейзажі
  • «Зимовий етюд» (1974);
  • «На Бугазі» (1974);
графіка

Протягом 1936—1946 років виконував плакати на політичні і сільськогосподарські теми. В 1944—1945 роках, під час перебування на фронті, на картоні виконав низку портретів учасників війни.

Брав участь у виставках з 1949 року, республіканських — з 1954 року, всесоюзних — з 1958 року. За кордоном його роботи експонувалися в Алесандії у 1965 році, Сегеді у 1969 році. Персональні виставки відбулися в Одесі у 1956 і 1986 (посмертна) роках.

Крім вище згаданого музею, окремі роботи художника зберігаються в Одеському художньому музеї.

Примітки[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]