Закон заголовків Бетеріджа
Закон заголовків Бетеріджа — назва для приказки, що стверджує: «Відповіддю на будь-який заголовок, що закінчується на знак питання, може бути слово ні». Названий на честь Яна Бетеріджа, британського журналіста,[1][2] хоча сам принцип давніший. Подібно до схожих законів (напр., закон Мерфі), розуміється як гумористична приказка, а не завжди істинне правило.
Максима називалася різними іменами та приводилася у текстах з 1991 року, коли в опублікованій компіляції законів Мерфі її навели під назвою «Закон Девіса» (хоча невідомо, хто такий Девіс).[3][4] Також вислів називали «журналістським принципом»[5] і у 2007 посилалися на нього як «старий трюїзм серед журналістів».[6]
Ім'я Яна Бетеріджа вислів набув після того, як журналіст обміркував поняття у лютневій статті 2009 року, яка розглядала попередню статтю видання TechCrunch під оригінальним заголовком: «Did Last.fm Just Hand Over User Listening Data To the RIAA?» (пер. «Чи передав сервіс Last.fm дані користувачів RIAA?»):[7]
Стаття є гарною демонстрацією максими, яка стверджує, що відповіддю на будь-який заголовок, котрий закінчується на знак питання, може бути слово «ні». Причиною використання журналістами цього стилю заголовків є розуміння повної нісенітниці у змісті статті та відсутності фактів, джерел для її підтвердження при бажанні опублікувати матеріал.[1]
У царині фізики елементарних частинок поняття відоме під назвою Правило Хінчкліфа,[8] на честь фізика Яна Хінчкліфа, котрий стверджував, що у дослідницькій праці з заголовком у формі запитання «так-ні» відповідь має бути «ні».[9] Цей вислів спародіювали в опублікованій під псевдонімом статті 1988 року: «Is Hinchliffe's Rule True?» (пер. «Чи вірне правило Хінчкліфа?»).[10]
Тим не менш, як мінімум одна стаття доводила, що «закон» не можна застосовувати до дослідницької літератури.[11]
- ↑ а б TechCrunch posts lies, refuses to apologise | Technovia. 26 лютого 2009. Архів оригіналу за 9 січня 2011. Процитовано 3 вересня 2017.
- ↑ The Macalope Weekly: Pointless exercises. Macworld (англ.). Архів оригіналу за 12 травня 2019. Процитовано 3 вересня 2017.
- ↑ Bloch, Arthur (1 липня 1991). The complete Murphy's law: a definitive collection (англ.). Price Stern Sloan. ISBN 9780843129687. Архів оригіналу за 5 березня 2017. Процитовано 3 вересня 2017.
- ↑ Language Log: Rhetorical questions: threat or menace?. itre.cis.upenn.edu. Архів оригіналу за 23 жовтня 2019. Процитовано 3 вересня 2017.
- ↑ The Complete Edition of Murphy's Laws. murphyslaws.net. Архів оригіналу за 3 вересня 2012. Процитовано 3 вересня 2017.
- ↑ It’s an old truism among journalists that if a headline ends in a question mark (”Is this the answer to the Bermuda Triangle?” “Did aliens build the Pyramids?” etc etc) there’s no need to read... Meat (англ.). Архів оригіналу за 20 грудня 2019. Процитовано 3 вересня 2017.
- ↑ Schonfeld, Erick. Did Last.fm Just Hand Over User Listening Data To the RIAA? | TechCrunch. Архів оригіналу за 1 березня 2012. Процитовано 3 вересня 2017.
- ↑ Guest Blogger: Joe Polchinski on the String Debates - Cosmic Variance. Cosmic Variance (амер.). 7 грудня 2006. Архів оригіналу за 14 листопада 2019. Процитовано 3 вересня 2017.
- ↑ Shieber,, Stuart M. ((May–June 2015).). "Is This Article Consistent with Hinchliffe's Rule?" (PDF) (англ.) . Annals of Improbable Research. с. 21 (3). Архів оригіналу (PDF) за 2 серпня 2019. Процитовано 3 вересня 2017.
- ↑ Wayback Machine. 10 квітня 2016. Архів оригіналу за 10 квітня 2016. Процитовано 3 вересня 2017.
- ↑ Cook, James M.; Plourde, Dawn (1 вересня 2016). Do scholars follow Betteridge’s Law? The use of questions in journal article titles. Scientometrics (англ.). Т. 108, № 3. с. 1119—1128. doi:10.1007/s11192-016-2030-2. ISSN 0138-9130. Архів оригіналу за 20 липня 2017. Процитовано 3 вересня 2017.
- betteridgeslaw.com [Архівовано 8 вересня 2020 у Wayback Machine.] сайт, що збирає приклади застосування закону.
- Спільнота у Реддіт [Архівовано 18 вересня 2017 у Wayback Machine.]