Заласентгрот

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Заласентгрот
Zalaszentgrót
Герб Прапор
Герб Прапор
палац Баттяні
палац Баттяні
палац Баттяні
Основні дані
Країна Угорщина Угорщина
Медьє Зала
Регіон Західне Задунав'я
Населення 7881
Площа 81,62 км²
Густота населення 96,56 осіб/км²
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Поштові індекси 8790
Телефонний код +36-+(36)83
Географічні координати 46°56′49″ пн. ш. 17°04′44″ сх. д. / 46.94694° пн. ш. 17.07889° сх. д. / 46.94694; 17.07889Координати: 46°56′49″ пн. ш. 17°04′44″ сх. д. / 46.94694° пн. ш. 17.07889° сх. д. / 46.94694; 17.07889
Місцева влада
Вебсторінка zalaszentgrot.hu
Мапа
Заласентгрот (Угорщина)
Заласентгрот
Заласентгрот
Мапа

Заласентгрот у Вікісховищі

Заласентгрот (угор. Zalaszentgrót) — місто в західній Угорщині, на північному сході медьє Зала. Населення Заласентгроту за даними на 2001 рік — 7881 чол.

Географія і транспорт

[ред. | ред. код]

Заласентгрот розташований за 20 кілометрів на північний схід від столиці медьє — Залаеґерсеґ та за 25 кілометрів на північний захід від Кестхея. За 7 кілометрів на північ від міста проходить шосе Залаеґерсеґ — Шюмег і залізнична траса Залаегерсег — Укк, від якої в Заласентгрот йде тупикова гілка.

Історія

[ред. | ред. код]

На місці сучасного Заласентгроту знаходилося римське поселення з укріпленою фортецею, що стала згодом основою для средньовічного замку. Ім'я міста сходить до святого Геллерта Угорського (угор. Szent Gellért або угор. Szent Grót), одного з покровителів Угорщини. Замок був зруйнований в ході турецької окупації в XVII столітті, проте після вигнання турків був перебудований в стилі ренесанс і належав могутній сім'ї Баттяні. Як і в багатьох містах медьє Зала, у Заласентгроті були відкриті джерела термальних вод, однак вони менш популярні для відпочинку, ніж джерела Хевізу і Залакарошу.

Міста-побратими

[ред. | ред. код]

Цікаві

[ред. | ред. код]
  • Палац Баттяні. Побудований на місці старого міського замку в XVIII столітті.
  • Парафіяльна церква св. Стефана. Побудована в стилі бароко в XVIII столітті
  • Монастирська вежа. Побудована в XIII столітті в стилі ранньої готики, єдина збережена будова францисканського монастиря.
  • Кам'яний міст. Побудований в XIX столітті.
  • Купальні на джерелах термальних вод.

Посилання

[ред. | ред. код]