Захоплення Ормуза (1622)
| Захоплення Ормуза (1622) | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Місто і фортеця Ормуз, гравюра XVII ст. | |||||||||
| |||||||||
| Сторони | |||||||||
 Сефевідська Персія  Британська Ост-Індійська компанія
|
 Португальська імперія
| ||||||||
| Командувачі | |||||||||
| Імам Кулі-хан Капітан Блайт
|
Сімон де Мело
| ||||||||
| Військові сили | |||||||||
| 3,000 5 військових кораблів 4 пінасів |
1,000 | ||||||||
| Втрати | |||||||||
| Незначні | Незначні 1,000 полонених | ||||||||
Захоплення Ормуза (перс . بازپس گیری هرمز) — захоплення міста Ормуз об'єднаною англо-перською експедицією в травні 1622 року, яка успішно примусила португальський гарнізон на острові Ормуз до капітуляції після десятитижневої облоги. Ця подія дозволила започаткувати морську торгівлю між Персією та Англією через Перську затоку[1]. До англо-перського нападу португальці утримували форт Ормуз більше століття, з того часу як Афонсу де Албукеркі після завоювання міста в 1507 році звів тут фортецю, яка надала португальцям повний контроль над торгівлею між Індією та Європою через Перську затоку[2]. За словами Стівена Ніла, захоплення Ормуза повністю змінило баланс сил і торгівлі[3].
Персія нещодавно розпочала війну з португальцями і перська армія взяла в облогу португальський форт на сусідньому з Ормузом острові Кешм, але для захоплення сильно укріпленого Ормуза потрібна була допомога потужного флоту[4]. Шах Аббас Великий у своєму протистоянні з португальцями прагнув залучити підтримку від англійців[5]. Переговори з британською Ост-Індською компанією вів полководець Імамкулі-хан, син Аллахверді-хана. Щоб заохотити англійців допомогти Персії, їм пообіцяли надати доступ до торгівлі перським шовком.[6]. Було підписано угоду, яка передбачала розподіл здобичі та митних зборів в Ормузі, репатріацію полонених відповідно до їхньої віри та сплату персами половини витрат на постачання флоту[7].
Англійський контингент був зформований з сил, наданих британською Ост-Індською компанією[1], в складі п'яти військових кораблів і чотирьох пінасів[4].
.jpg)
На початку операції 3 квітня 1622 Англійський флот підійшов до Кешма, приблизно в 24 км від Ормуза, щоб обстріляти і атакувати місцевий португальський форт[7]. Португальці швидко здалися на умовах можливості відступити в Маскат, і англійські бойові втрати були нечисленними, але включали відомого полярного дослідника Вільяма Баффіна[7].
20 квітня англійський флот підійшов до Ормуза, і перси висадилися, щоб почати облогу і штурм міста[2]. Англійський флот потопив присутні в гавані португальські кораблі і піддав постійному бомбардуванню португальський форт. Після декількох успішно відбитих штурмів, 4 травня 1622 року португальський гарнізон Ормуза капітулював і здав місто. Натомість португальцям була надана можливість разом зі зброєю відпливти на іншу свою базу в Маскаті[2].
Хоча Португалія та Іспанія з 1580 по 1640 рік перебували в династичному союзі, безпосередньо Англія та Португалія на момент захоплення Ормуза не були в стані війни. Через порушення мирного стану герцог Бекінгемський погрожував подати за захоплення Ормуза на Ост-Індську Компанію до суду, але відмовився від свого позову, коли отримав суму в 10 000 фунтів стерлінгів, нібито 10 % розгляду справи про взяття міста[1]. Таку ж суму отримав від компанії Яків I, коли поскаржився: «Чи не позбавив я вас від скарг іспанців, і чи не надали ви мені за це нічого?»[1].
Взяття Ормуза дало можливість Компанії спробувати розвинути торгівлю з Персією, намагаючись торгувати англійськими тканинами та іншими товарами в обмін на перський шовк. Проте ця спроба не принесла значних прибутків через відсутність зацікавленості персів в англійських товарах і невелику кількість останніх[1]. Англійський мандрівник, солдат і авантюрист Роберт Ширлі також зацікавився розвитком англо-перської торгівлі[1].
- ↑ а б в г д е Chaudhuri, p.64. Архів оригіналу за 18 травня 2022. Процитовано 30 травня 2022.
- ↑ а б в Sykes, p. 279
- ↑ A History of Christianity in India by Stephen Neill p.549. Архів оригіналу за 18 травня 2022. Процитовано 30 травня 2022.
- ↑ а б Sykes, p. 277
- ↑ Biography Charles Knight, p.7. Архів оригіналу за 30 травня 2022. Процитовано 30 травня 2022.
- ↑ Sykes, pp. 277—278
- ↑ а б в Sykes, p. 278
- K. N. Chaudhuri, The English East India Company: The Study of an Early Joint-Stock Company 1600–1640, Taylor & Francis, 1999, ISBN 0-415-19076-2
- Percy Molesworth Sykes, A History of Persia, Read Books, 2006, ISBN 1-4067-2692-3