Зашибаєв Олександр Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зашибаєв Олександр Сергійович
Народився 1895(1895)
село Пакшино Домницької волості Буйського повіту Костромської губернії, тепер Костромської області, Російська Федерація
Помер 29 липня 1938(1938-07-29)
місто Москва
Громадянство Росія Росія, СРСР СРСР
Національність росіянин
Партія ВКП(б)
Нагороди Орден Леніна

Олександр Сергійович Зашибаєв (нар. 1895(1895), село Пакшино Домницької волості Буйського повіту Костромської губернії, тепер Костромської області, Російська Федерація — розстріляний 29 липня 1938, місто Москва, Російська Федерація) — радянський державний і партійний діяч, відповідальний секретар Канавинського районного комітету РКП(б) міста Нижнього Новгорода, заступник народного комісара водного транспорту СРСР, член ВЦВК. Член Комісії партійного контролю при ЦК ВКП(б) у 1934—1938 роках.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився в родині робітника за наймом. З 1907 по 1909 рік навчався в початковій школі в місті Костромі.

З жовтня 1909 по вересень 1912 року — учень токаря ремонтної майстерні Костромського губернського земства. У жовтні 1912 — лютому 1914 року — токар по металу механічного заводу Горшкова в Костромі. У квітні 1914 — грудні 1918 року — токар майстерні гідротехнічного відділу Костромського губернського земства.

Член РСДРП(б) з жовтня 1917 року.

У лютому — червні 1919 року — комісар транспортної надзвичайної комісії (ЧК) пристані Красноє-на-Волзі.

У липні 1919 — грудні 1921 року — комісар районного відділу транспортної надзвичайної комісії (ЧК) у місті Нижньому Новгороді.

У грудні 1921 — грудні 1922 року — токар і голова заводського комітету чавуноливарного і машинобудівного заводу «Фельзер і Ко» в Нижньому Новгороді.

У січні 1923 — грудні 1924 року — член президії, відповідальний секретар районного комітету Спілки металістів у Нижньому Новгороді.

У грудні 1924 — вересні 1927 року — відповідальний секретар Канавинського районного комітету РКП(б) міста Нижнього Новгорода.

У вересні 1927 — березні 1929 року — слухач курсів марксизму при ЦК ВКП(б) у Москві.

У березні 1929 — грудні 1931 року — голова Нижньогородської крайової ради профспілок.

У вересні 1932 — березні 1934 року — секретар із транспорту Горьковського крайового комітету ВКП(б), секретар партійного комітету Горьковського автомобільного заводу імені Молотова.

У березні 1934 — березні 1938 року — начальник політичного управління і заступник народного комісара водного транспорту СРСР. З березня 1938 року — в розпорядженні ЦК ВКП(б).

4 квітня 1938 року заарештований органами НКВС. Засуджений Воєнною колегією Верховного суду СРСР 29 липня 1938 року до страти, розстріляний того ж дня. Похований на полігоні «Комунарка» біля Москви.

4 серпня 1956 року реабілітований, 15 жовтня 1956 року посмертно відновлений у партії.

Нагороди

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]