Збірна Румунії з футболу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Румунія
Емблема Румунія
Прізвисько Триколірні (рум. Tricolorii)
Асоціація Румунська футбольна федерація
Тренер Румунія Едвард Йорденеску
Найбільше виступів Дорінел Мунтяну (134)
Найкращий бомбардир Георге Хаджі
Адріан Муту
(по 35)
Код ФІФА ROU
Місце в рейтингу ФІФА 46 1 (4 квітня 2024)[1]
Домашня
Виїзна
Запасна
Перший матч
Югославія Югославія 1:2 Румунія Румунія
(Белград, Югославія; 8 червня 1922)
Найбільша перемога
Румунія Румунія 9:0 Фінляндія Фінляндія
(Бухарест, Румунія; 14 жовтня 1973)
Найбільша поразка
Угорщина Угорщина 9:0 Румунія Румунія
(Будапешт, Угорщина; 6 червня 1948)
Чемпіонат світу
Виступів 7 (вперше у 1930)
Найвище досягнення чвертьфінал, 1994
Чемпіонат Європи
Виступів 6 (вперше у 1984)
Найвище досягнення чвертьфінал, 2000

Збірна Румунії з футболу (рум. Echipa națională de fotbal a României) — національна футбольна команда Румунії, яка керується Румунською федерацією футболу.

Румунія зіграла свій перший офіційний міжнародний матч у червні 1922 року і швидко стала однією з найкращих збірних Європи. Збірна Румунії була лише однією з чотирьох команд, яка взяла участь у всіх трьох перших довоєнних чемпіонатах світу 1930, 1934 та 1938 років разом зі збірними Бразилії, Франції та Бельгії.

Після Другої світової війни та встановлення у країні комуністичної диктатури, результати збірної значно погіршились, через що Румунія до 1990 року лише по одному разу вийшла до фінальних стадій чемпіонату Європи та світу, при цьому в обох випадках не змогла вийти з групи.

З падінням соціалізму в країні у 1990-х збірна видала свій найкращий період в історії, коли між 1990 і 2000 роками Румунія не пропустила жоден великий міжнародний турнір, при цьому тричі поспіль виходила до 1/8 фіналу чемпіонатів світу. Цей період досяг свого піку на чемпіонату світу 1994 року, коли Румунія під капітанством легенди збірної Георге Хаджі, дійшла до чвертьфіналу, сенсаційно перемігши перед тим Аргентину з рахунком 3:2. Румуни не пройшли до півфіналу лише програвши Швеції в серії пенальті. Тим не менш, цей результат став найкращим в історії збірної. На континентальній першості Румунія показала найкращий результат на Євро-2000, сенсаційно обійшовши Німеччину (1:1) і Англію (3:2) на груповому етапі і вийшовши таким чином з «групи смерті» до чвертьфіналу, де програли майбутньому фіналісту турніру Італії.

Надалі з уходом золотого покоління рівень гри збірної знову погіршився і вона не змогла вийти на жоден чемпіонат світу, а на чемпіонати Європи кваліфіковувалась через раз — у 2008, 2016 та 2024 роках.

Станом на 4 квітня 2024 посідає 46-e місце у рейтингу футбольних збірних світу[1].

Історія[ред. | ред. код]

Перший матч[ред. | ред. код]

Форма збірної Румунії у її першому матчі.

1922 року відбулось весілля короля Югославії Олександра I з принцесою Марією Румунською, на честь якого югославський монарх, який був палким прихильником футболу, вирішив провести футбольний матч між збірними своєї країни та країни свої нової дружини[2]. Про подію було оголошено румунською газетою Ecoul Sportiv 28 травня 1922 року: «З нагоди одруження Його Величності Короля Олександра I з Її Королівською Високістю Принцесою Марією Румунською, Його Величність із задоволенням подарував кубок, який носитиме його ім'я, щоб заохотити прогрес футболу в його країні та в країні Його дружини. Цей кубок буде викликом і дістанеться країні, яка виграє його тричі поспіль або п'ять разів загалом»[3].

Гра відбулася на стадіоні СК «Югославія» в Белграді і вона викликала чималий ажіотаж, оскільки на матчі були три королі: Югославії — Олександр I, Румунії — Фердинанд I та Греції — Георг II[4]. Форму для збірної Румунії для цього матчу купив один із її гравців, Елемер Гірш, і вона була нехарактерною для румунської команди, чорно-білою. Вважається, що ці кольори були обрані тому, що Гірш був уболівальником «Універсітаті» (Клуж), яка мала такі кольори. А тренером румунської дружини став Теофіл Морару, колишній важкоатлет, доктор юридичних наук і один із засновників клубу «Універсітатя»[5].

Незважаючи на те, що збірна Румунії до цього часу не провела жодної гри[6], на відміну від югославів, що грали з 1920 року, матч сенсаційно завершився перемогою Румунії з рахунком 2:1. Господарі відкрили рахунок з пенальті на 35-й хвилині завдяки Ярославу Шиферу, але перед перервою Ференц Ронаї зумів зрівняти рахунок також з пенальті, таким чином ставши автором історичного першого голу за збірну Румунії. А на 61-й хвилині Аурел Гуга забив другий гол збірної Румунії, принісши сенсаційну перемогу[7].

Румунська газета Ecoul Sportiv написала після гри: «Румунська представницька команда виграє Золотий кубок Його Величності Короля Олександра, обігравши Югославію з рахунком 2–1. Кубок Короля Олександра буде виставлений протягом тижня в Бухаресті, а потім буде відправлений до Трансільванії, щоб його побачили всі спортсмени»[8]. Югославська газета «Політика» написала після гри: «Вчорашній міжнародний матч між Королівством Румунія та Королівством сербів, хорватів і словенців на Кубок Його Величності Короля Олександра I, здивував не лише гравців, що брали участь, а й весь спортивний світ, який не сумнівався в успіху нашої збірної»[9]. Надалі турнір Кубок дружніх країн став традиційним і нерегулярно у різних виглядах розігрувався між Югославією і Румунією до 1940 року[10].

1920-ті: початок виступів[ред. | ред. код]

Збірна Румунії на Олімпійських іграх 1924 року.

У вересні 1922 року румунці провели свій другий матч, зігравши внічию 1:1 проти Польщі[11], який став останнім у дебютному році[12], а наступного року зіграли вже чотири матчі[13], в тому числі чергову гру на Кубок короля Олександра. У цій грі 10 червня збірна Румунії зазнала своєї першої поразки в історії, програвши 1:2[14], в результаті чого трофей після одного року в Румунії повернувся на батьківщину.

1924 року збірна Румунії зіграла на своєму першому офіційному турнірі, зігравши у футбольному змаганні Олімпійських ігор у Парижі. На той час чемпіонати світу ще не проводились, тому даний турнір був головним міжнародним футбольним змаганням. Тут румуни в першому ж матчі без шансів розгромно програли Нідерландам 0:6 і вилетіли з турніру[15][16]. Загалом того року збірна зіграла у трьох іграх, усі розгромно програвши[17].

1925 року румуни зіграли лише у двох товариських іграх[18], а 1926 року вчергове зіграли на Кубок короля Олександра. Румунам вдалося виграти 3:2 і знову привести трофей до Румунії[19]. Надалі кубок розігрувався щорічно, але румуни програли усі наступні чотири матч до 1930 року включно[20].

1929 року Румунія розпочала виступи у першому розіграші Балканського кубка, на якому визначалась найсильніша збірна регіону. Турнір, який тривав аж три роки, виграли саме румуни, здобувши 5 перемог у 6 матчах[21].

1930-ті: участь у трьох поспіль чемпіонатах світу[ред. | ред. код]

Чемпіонат світу 1930[ред. | ред. код]

Матч Румунії проти Перу на чемпіонаті світу 1930 року. Румунський воротар Йон Лепушняну забирає м'яч до рук у боротьбі з перуанським нападником Хуліо Лоресом.

1930 року пройшов перший розіграш чемпіонату світу, який вирішили провести в Уругваї. Через географічну віддаленість країни-господарки, більшість європейських країн вирішили не брати участь у турнірі[22]. Король Румунії Кароль II, який любив футбол і прийшов до влади незадовго до чемпіонату світу, забажав аби Румунія взяла участь у «мундіалі» в Уругваї, а тому особисто зібрав команду гравців. На той час футбол був аматорським і у гравців були основні місця роботи, тому роботодавцям футболістів наказали дати їм три місяці відпустки, щоб вони встигли поїхати до Південної Америки[23][24]. Зрештою Румунія взяла участь у турнірі, ставши лише однією з чотирьох європейських команд на Кубку разом із Бельгією, Францією та Югославією. Перед турніром тренер збірної Константин Редулеску був доданий до списку суддів змагання і зрештою виконував роль лайнсмена в матчах групового етапу між Аргентиною і Мексикою (6:3)[25][26] та Аргентиною і Францією (1:0)[27], які проводилися в дні, коли Румунія не грала.

Румунія потрапила до групи з країною-господаркою Уругваєм і з ще одною південноамериканською командою, Перу. Матч проти збірної Перу 14 липня 1930 року, зіграний на стадіоні «Посітос» у Монтевідео став першим матчем Румунії на чемпіонатах світу, а також першим в в історії матчем проти неєвропейської збірної. Румунія перемогла з рахунком 3:1 завдяки голам Адальберта Дешу, Константина Станчу та Ніколае Ковача[28]. Згідно з офіційним звітом ФІФА, на матчі були присутні 2459 глядачів[29], але фактична їх кількість складала приблизно 300. Таким чином матч між Румунією та Перу і донині є найменш відвідуваним матчем чемпіонату світу за всю його історію[30]. Другий матч, який був вирішальним, відбувся через тиждень проти Уругваю[31]. Уругвайці також обіграли перуанців, і тому переможець цієї гри ставав переможцем групи і виходив до півфіналу змагання. Втім, інтриги не вийшло, оскільки протягом трохи більш ніж півгодини Уругвай забив чотири голи румунам і легко довів гру до перемоги 4:0, а згодом і став переможцем усього турніру[32].

Чемпіонат світу 1934[ред. | ред. код]

Виступи на міжнародних турнірах[ред. | ред. код]

     Господарі       Переможці       Фіналісти       Третє місце       Четверте місце  

Чемпіонат світу[ред. | ред. код]

Чемпіонат світу
Рік Раунд Місце І В Н П М+ М-
Уругвай 1930 Груповий етап 8 2 1 0 1 3 5
Італія 1934 1/8 фіналу 12 1 0 0 1 1 2
Франція 1938 9 2 0 1 1 4 5
Бразилія 1950 Не брали участь
Швейцарія 1954 Не пройшли кваліфікацію
Швеція 1958
Чилі 1962 Відмовилися від участі
Англія 1966 Не пройшли кваліфікацію
Мексика 1970 Груповий етап 10 3 1 0 2 4 5
Німеччина 1974 Не пройшли кваліфікацію
Аргентина 1978
Іспанія 1982
Мексика 1986
Італія 1990 1/8 фіналу 12 4 1 2 1 4 3
Сполучені Штати Америки 1994 1/4 фіналу 6 5 3 1 1 10 9
Франція 1998 1/8 фіналу 0 4 2 1 1 4 3
Японія Південна Корея 2002 Не пройшли кваліфікацію
Німеччина 2006
Південно-Африканська Республіка 2010
Бразилія 2014
2018
Катар 2022
Сполучені Штати Америки Мексика Канада 2026 Буде визначено
Усього 7/22 21 8 5 8 30 32

Чемпіонат Європи[ред. | ред. код]

Чемпіонат світу
Рік Раунд Місце І В Н П М+ М-
Франція 1960 Не пройшли кваліфікацію
Іспанія 1964
Італія 1968
Бельгія 1972
Соціалістична Федеративна Республіка Югославія 1976
Італія 1980
Франція 1984 Груповий етап 7 3 0 1 2 2 4
Німеччина 1988 Не пройшли кваліфікацію
Швеція 1992
Англія 1996 Груповий етап 15 3 0 0 3 1 4
Нідерланди Бельгія 2000 1/4 фіналу 7 4 1 1 2 4 6
Португалія 2004 Не пройшли кваліфікацію
Австрія Швейцарія 2008 Груповий етап 11 3 0 2 1 1 3
Україна Польща 2012 Не пройшли кваліфікацію
Франція 2016 Груповий етап 19 3 0 1 2 2 4
Європа 2020 Не пройшли кваліфікацію
Німеччина 2024 Буде визначено
Усього 5/16 16 1 5 10 10 21

Ліга націй УЄФА[ред. | ред. код]

Ліга націй УЄФА
Рік Ліга Група І В Н П М+ М- П/П Рей
Португалія 2018—19 C 4 6 3 3 0 8 3 32-е
Італія 2020—21 B 1 6 2 2 2 11 9 26-е
Нідерланди 2022—23 B 3 6 2 1 3 6 8 29-е
2024—25 C Буде визначено
Усього 18 7 6 5 25 20

Гравці збірної[ред. | ред. код]

Поточний склад[ред. | ред. код]

Гравці збірної, що були включені до заявки на товариську гру проти збірної Італії 17 листопада 2015 року (кількість ігор і голів наведені станом на 18 листопада 2015):

Поз. Гравець Дата народження (вік) Ігри Голи Клуб
1ВР Флорін Ніце 3 липня 1987 (36 років)(19870703) 19 0 Туреччина «Газіантеп»
1ВР Костел Пантілімон 1 лютого 1987 (37 років)(19870201) 20 0 Англія «Сандерленд»
1ВР Сілвіу Лунг 4 червня 1989 (34 роки)(19890604) 3 0 Румунія «Астра»
2ЗХ Резван Рац (капітан) 26 травня 1981 (42 роки)(19810526) 108 2 Іспанія «Райо Вальєкано»
2ЗХ Влад Кірікеш 14 листопада 1989 (34 роки)(19891114) 37 0 Італія «Наполі»
2ЗХ Драгош Грігоре 7 вересня 1986 (37 років)(19860907) 17 0 Катар «Аль-Сайлія»
2ЗХ Александру Мецел 17 жовтня 1989 (34 роки)(19891017) 14 0 Хорватія «Динамо» (Загреб)
2ЗХ Валеріке Геман 25 лютого 1989 (35 років)(19890225) 13 1 Румунія «Астра»
2ЗХ Крістіан Сепунару 5 квітня 1984 (40 років)(19840405) 10 0 Румунія «Пандурій»
2ЗХ Космін Моці 3 грудня 1984 (39 років)(19841203) 6 0 Болгарія «Лудогорець»
2ЗХ Стеліано Філіп 15 травня 1994 (30 років)(19940515) 1 0 Румунія «Динамо» (Бухарест)
3ПЗ Габріел Торже 22 листопада 1989 (34 роки)(19891122) 46 10 Туреччина «Османлиспор»
3ПЗ Александру Максім 8 липня 1990 (33 роки)(19900708) 27 3 Німеччина «Штутгарт»
3ПЗ Міхай Пінтілій 9 листопада 1984 (39 років)(19841109) 27 1 Ізраїль «Хапоель» (Тель-Авів)
3ПЗ Овідіу Хобан 27 грудня 1982 (41 рік)(19821227) 16 1 Ізраїль «Хапоель» (Беер-Шева)
3ПЗ Лучіан Синмертян 13 березня 1980 (44 роки)(19800313) 16 0 Саудівська Аравія «Аль-Іттіхад»
3ПЗ Адріан Попа 24 липня 1988 (35 років)(19880724) 10 0 Румунія «Стяуа»
3ПЗ Андрей Препеліце 8 грудня 1985 (38 років)(19851208) 6 0 Болгарія «Лудогорець»
3ПЗ Влад Акім 7 квітня 1989 (35 років)(19890407) 0 0 Румунія «ФК У Крайова 1948»
4НП Богдан Станку 28 червня 1987 (36 років)(19870628) 37 9 Туреччина «Генчлербірлігі»
4НП Клаудіу Кешеру 2 грудня 1986 (37 років)(19861202) 9 4 Болгарія «Лудогорець»
4НП Константін Будеску 19 лютого 1989 (35 років)(19890219) 4 2 Румунія «Астра»
4НП Флорін Андоне 11 квітня 1993 (31 рік)(19930411) 4 1 Іспанія «Кордова»
4НП Андрей Іван 4 січня 1997 (27 років)(19970104) 1 0 Румунія «Університатя» (Крайова)
4НП Йоан Хора 21 серпня 1988 (35 років)(19880821) 0 0 Румунія «Пандурій»

Нещодавно викликалися[ред. | ред. код]

Наступні гравці продовжують кар'єру у збірній і також викликалися до її лав протягом 2015 року.

Поз. Гравець Дата народження (вік) Ігри Голи Клуб Останній виклик
1ВР Крістіан Белгредян 21 березня 1988 (36 років)(19880321) 1 0 Румунія «Університатя» (Крайова) v. Північна Ірландія Північна Ірландія, 13 червня 2015
2ЗХ Пауль Папп 11 листопада 1989 (34 роки)(19891111) 18 3 Румунія «Стяуа» v. Фарерські острови Фарерські острови, 11 жовтня 2015
2ЗХ Дорін Гойан 12 грудня 1980 (43 роки)(19801212) 60 5 Греція «Астерас» v. Греція Греція, 7 вересня 2015
2ЗХ Ясмін Латовлевич 11 травня 1986 (38 років)(19860511) 9 0 Туреччина «Генчлербірлігі» v. Угорщина Угорщина, 4 вересня 2015
2ЗХ Габріель Тамаш 9 листопада 1983 (40 років)(19831109) 65 3 Уельс «Кардіфф Сіті» v. Північна Ірландія Північна Ірландія, 13 червня 2015
2ЗХ Ласло Сепсі 7 червня 1986 (37 років)(19860607) 4 0 Німеччина «Нюрнберг» v. Північна Ірландія Північна Ірландія, 13 червня 2015
2ЗХ Богдан Ветежелу 24 квітня 1993 (31 рік)(19930424) 0 0 Румунія «Університатя» (Крайова) v. Північна Ірландія Північна Ірландія, 13 червня 2015
2ЗХ Флорін Гардош 29 жовтня 1988 (35 років)(19881029) 14 0 Англія «Саутгемптон» v. Північна Ірландія Північна Ірландія, 13 червня 2015
2ЗХ Крістіан Маня 9 серпня 1997 (26 років)(19970809) 1 0 Бельгія «Мускрон-Перювельз» v. Фарерські острови Фарерські острови, 29 березня 2015
3ПЗ Александру Кіпчу 18 травня 1989 (35 років)(19890518) 20 3 Румунія «Стяуа» v. Фарерські острови Фарерські острови, 11 жовтня 2015
3ПЗ Клаудіу Бумба 5 січня 1994 (30 років)(19940105) 1 0 Ізраїль «Хапоель» (Тель-Авів) v. Греція Греція, 7 вересня 2015
3ПЗ Ерік Бікфалві 5 лютого 1988 (36 років)(19880205) 1 0 КНР «Ляонін Хувін» v. Північна Ірландія Північна Ірландія, 13 червня 2015
3ПЗ Крістіан Тенасе 18 лютого 1987 (37 років)(19870218) 41 6 КНР «Тяньцзінь Теда» v. Фарерські острови Фарерські острови, 29 березня 2015
3ПЗ Дан Ністор 6 травня 1988 (36 років)(19880506) 2 0 Румунія «Пандурій» v. Фарерські острови Фарерські острови, 29 березня 2015
4НП Денис Алібек 5 січня 1991 (33 роки)(19910105) 1 0 Румунія «Астра» v. Фарерські острови Фарерські острови, 11 жовтня 2015
4НП Раул Русеску 9 липня 1988 (35 років)(19880709) 8 1 Туреччина «Османлиспор» v. Фарерські острови Фарерські острови, 29 березня 2015

Бомбардири[ред. | ред. код]

Найкращі голеадори збірної (на 10 червня 2020 року)[33]:

35 — Адріан Муту (77 матчів)
35 — Георге Хаджі (124)
30 — Юліу Бодола (48)
25 — Віорел Молдован (70)
25 — Чипріан Маріка (72)
23 — Ласло Белені (102)
21 — Флорін Редучою (40)
21 — Дуду Джорджеску (40)
21 — Ангел Йорденеску (57)
21 — Родіон Кеметару (73)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б The FIFA/Coca-Cola World Ranking. FIFA. 4 квітня 2024. Процитовано 4 квітня 2024.
  2. Златни куп краља Александра и остала блага. wordpress.com. Процитовано 19 травня 2024.
  3. 8 iunie 1922. Primul meci din istoria nationalei de fotbal. A1.RO (RO) . Процитовано 19 травня 2024.
  4. Povestea primului meci al echipei naționale a României: De la nunta regală, direct în tribune | Federația Română de Fotbal. frf.ro. 2 червня 2022. Процитовано 19 травня 2024.
  5. Nicolae, Razvan (8 червня 2022). 100 de ani de la primul meci al naţionalei României! Cum s-a implicat Regina Maria în naşterea selecţionatei. Povestea echipamentului inedit al tricolorilor. Foto. Fanatik.ro (рум.). Процитовано 19 травня 2024.
  6. Romania - List of International Matches. www.rsssf.org. Процитовано 19 травня 2024.
  7. Yugoslavia vs Romania, 8 June 1922. eu-football.info (англ.). Процитовано 19 травня 2024.
  8. 100 de ani de la primul meci din istoria naționalei, Iugoslavia - România 1-2. GSP (рум.). Процитовано 19 травня 2024.
  9. Design, Zoth (24 січня 2017). De Ziua Unirii Principatelor: Debutul ”tricolorilor”. Ripensia Sport Magazin (ro-RO) . Процитовано 19 травня 2024.
  10. Friendship Cup (Romania and Yugoslavia). www.rsssf.org. Процитовано 19 травня 2024.
  11. Romania vs Poland, 3 September 1922. eu-football.info (англ.). Процитовано 20 травня 2024.
  12. National team of Romania - 1922 - statistics. www.romaniansoccer.ro. Процитовано 20 травня 2024.
  13. National team of Romania - 1923 - statistics. www.romaniansoccer.ro. Процитовано 20 травня 2024.
  14. Romania vs Yugoslavia, 10 June 1923. eu-football.info (англ.). Процитовано 20 травня 2024.
  15. FIFA.com. web.archive.org. 8 лютого 2009. Процитовано 20 травня 2024.
  16. Netherlands vs Romania, 27 May 1924. eu-football.info (англ.). Процитовано 20 травня 2024.
  17. National team of Romania - 1924 - statistics. www.romaniansoccer.ro. Процитовано 20 травня 2024.
  18. National team of Romania - 1925 - statistics. www.romaniansoccer.ro. Процитовано 20 травня 2024.
  19. Yugoslavia vs Romania, 3 October 1926. eu-football.info (англ.). Процитовано 20 травня 2024.
  20. Friendship Cup (Romania and Yugoslavia). www.rsssf.org. Процитовано 20 травня 2024.
  21. Balkan Cup (for Nations). www.rsssf.org. Процитовано 20 травня 2024.
  22. Lisi, Clemente Angelo; A History of the World Cup, 1930—2010; p. 9–19 ISBN 0810877538
  23. Seddon, Peter (2005). The World Cup's Strangest Moments. London: Robson. с. 8—9. ISBN 1-86105-869-1.
  24. Rupert Colley, The World Cup In An Hour (History In An Hour, 2010) p. 3
  25. 25 datos que quizás no conozcan... (PDF). fifa.com. Процитовано 20 травня 2024.
  26. 1930 FIFA World Cup Uruguay ™ - Matches - Argentina-Mexico. fifa.com (англ.). Архів оригіналу за 16 жовтня 2017. Процитовано 19 травня 2019.
  27. 1930 FIFA World Cup Uruguay ™ - Matches - Argentina-France. fifa.com (англ.). Архів оригіналу за 25 червня 2019. Процитовано 19 травня 2019.
  28. World Cup 1930 finals. Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation (RSSSF). (англ.)
  29. 1930 FIFA World Cup Uruguay ™ - Matches - Romania-Peru. fifa.com (англ.). Архів оригіналу за 9 червня 2019. Процитовано 19 травня 2019.
  30. Campomar, Andreas (2014). Golazo! The Beautiful Game from the Aztecs to the World Cup. New York City: Riverhead Books. ISBN 978-0-698-15253-3.
  31. 1930 FIFA World Cup Uruguay ™ - Matches - Uruguay-Romania. fifa.com (англ.). Архів оригіналу за 18 червня 2019. Процитовано 19 травня 2019.
  32. Uruguay 1930. BBC Sport. 11 April 2002. Процитовано 25 February 2007.
  33. Найкращі бомбардири збірної Румунії на сайті RSSSF [1] [Архівовано 10 грудня 2008 у Wayback Machine.]

Посилання[ред. | ред. код]