Звичайний летючий гекон
| Гекони летючі | ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Звичайний летючий гекон
| ||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
| Ptychozoon kuhli Stejneger, 1902 | ||||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||||
| Ptychozoon homalocephalus | ||||||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||||||
|
Звичайний летючий гекон (Ptychozoon kuhli) — гекон з роду Летючих геконів підродини Справжні гекони. Інша назва «Індо-малайський лопатохвостий гекон».
Загальний розмір звичайного летючого гекона досягає 20 см. З боків тулуба, голови, а також між пальцями і по краях лапи цієї ящірки розташовані пласкі вирости шкіри, що переходять на хвості у невеликі округлі лопаті. Звідси й інша назва цього гекона. У поєднанні із захисним забарвленням, дивно нагадує вкриту лишайником потріскану кору. Ці розпластані вирости роблять гекона зовсім непомітним на стовбурі дерева. Натягнуті зморшки шкіри, що збільшують поверхню тіла, дозволяють йому здійснювати досить довгі стрибки.
Полюбляють вологі ліси. Вдень ховаються у дуплах дерева або на стовбурах. Активні вночі. Харчуються комахами.
Самка зазвичай відкладає максимум 2 яйця. Вони досить великі, приклеюються до кори дерев або до внутрішніх стінок дупла, і через 5-5,5 місяців з них вилуплюються молоді гекони.
Дуже часто люди заводять їх як хатніх тварин. Добре почувають себе у неволі.
Мешкає на півдні Таїланду, у Малайзії, в Індонезії, на Нікобарських островах (Індія).
- Stejneger, L. 1902 Ptychozoon kuhli, a new name for P. homalocephalum. Proc. Biol. Soc.
- Словник-довідник із зоології. – К., 2002.