Згорткове кодування

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

В телекомунікаціях згорткове кодування — вид коригуючого кодування, сутність якого полягає у введенні надмірності в передане повідомлення, тобто у перетворенні m-бітної вхідної послідовності в n-бітну вихідну (n ≥ m).

При цьому кодуванні кожні n символів складаються, як і в інших кодах, із m інформаційних і k перевірочних. Згорткові коди можуть мати різну надлишковість, але найбільш просто вони реалізуються при m = k, тобто коли n = 2m = 2k, а надмірність Rk = m/n = 0,5. Тоді відносну швидкість передачі R можна записати у вигляді:

.

Значення кожного біта вихідної послідовності залежить від декількох значень вхідних бітів. Для того, щоб значення вихідного біта залежало від декількох вхідних у згортковому кодері застосовуються запамятовуючі комірки та логічні елементи XOR.

Безперечною перевагою згорткових кодів є можливість виявляти й виправляти групові викривлення, а певним недоліком — звуження області застосування лише потоковими кодами, що при передачі, наприклад, коротких повідомлень в умовах зашумленого каналу, створює певні труднощі. Ці труднощі полягають у неможливості формування відомими методами контрольних та перевірочних символів для символів, які розташовані на початку та в кінці інформаційних блоків.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]