Казміров Олександр Вікторович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Казміров Олександр Вікторович
 Солдат
Загальна інформація
Народження 21 листопада 1996(1996-11-21)
Стара Синява
Смерть 26 лютого 2018(2018-02-26) (21 рік)
(помер від поранень)
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС  Механізовані війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Олекса́ндр Ві́кторович Казмі́ров (нар. 21 листопада 1996(19961121) — 26 лютого 2018) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1996 року в смт. Стара Синява (за іншими даними — селі Щербані[1]) (Хмельницька область). 2009 року закінчив 6 класів ЗОШ села Щербані, у 2012-му — 9 класів ЗОШ села Заставці. У 2012—2013 роках навчався в Жмеринському ВПУ — за спеціалізацією «залізничний транспорт» на фах «провідник пасажирського вагону; квитковий та багажний касир; прийомоздавальник вантажу та багажу». З 2013 року працював на різних роботах — щоб допомагати родині.

Пройшов строкову службу та 13 липня 2016 року підписав контракт на 3 роки; солдат, стрілець—помічник гранатометника 1-го відділення 1-го взводу 6-ї роти 2-го механізованого батальйону 24-ї бригади.

17 лютого 2018-го в передвечірню пору біля Майорська під час обстрілу позицій з СПГ-9 зазнав тяжкого поранення голови, переніс операцію, перебував у Харківському військовому госпіталі в стані коми. Помер в ніч на 26 лютого у ВМКЦ Північного регіону (Харків).

1 березня 2018 року похований в селі Шарівка (Ярмолинецький район), звідки родом його батько.

Без Олександра лишились батьки і старша сестра Інна.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

  • Указом Президента України № 189/2018 від 27 червня 2018 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкового виконання військового обов'язку» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня[2]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Похорони 21-річного військового: Сашко Казміров пішов до армії, щоб заробити на житло. Архів оригіналу за 25 травня 2019. Процитовано 25 травня 2019.
  2. Указ Президента України від 27 червня року № 189/2018 «Про відзначення державними нагородами України»

Джерела[ред. | ред. код]