Калпана Датта
| Калпана Датта | |
|---|---|
| бенг. কল্পনা দত্ত | |
 | |
| Народилася |
27 липня 1913 Sreepur Kharandwip Uniond, Boalkhali Upazilad, Читтагонг, Читтагонг, Бенгальське президентство, Британська Індія, Британська імперія |
| Померла |
8 лютого 1995 (81 рік) Делі, Національна столична територія Делі, Індія |
| Країна |
 Британська Індія Індія |
| Діяльність | активіст індійського національно-визвольного руху |
| Alma mater | Калькуттський університет, Bethune Colleged і Dr. Khastagir Government Girls' Schoold |
| Знання мов | гінді |
| Напрямок | Рух за незалежність Індії |
| Партія | Комуністична партія Індії |
| У шлюбі з | Puran Chand Joshid |
Калпана Датта, в шлюбі Джоші (бенг. কল্পনা দত্ত; (27 липня 1913, Sreepur Kharandwip Uniond, Британська Індія — 8 лютого 1995, Делі, Національна столична територія Делі) — національна героїня Індії, активістка індійського національно-визвольного руху. Членкиня групи збройного опору під керівництвом Сур'ї Сена, де брала участь у захопленні Читтагонгської зброярні[en] в 1930 році[1]. Пізніше вступила до лав Комуністичної партії Індії.
Дитинство та юність[ред. | ред. код]
Калпана Датта народилася у м. Шріпур в Читтагонгському окрузі провінції Бенгалії в Британській Індії в родині місцевих аристократів[2]. Її дідусь — Дургадас Датта — був нагороджений орденом Британської імперії Рай Бахадур (Rai Bahadur[en] (« Найшановніший Принц», орденом нагороджували нащадків місцевої королівської династії, він був еквівалентний Ордену Офіцера Британської Імперії). Серед родичів Калпани Датти також був бенгальський поет Набін Сен та адвокат і революціонер Джотіндра Мохан Сенгупта[3].
Після закінчення школи в 1929 році в Читтагонгу Калпана Датта поїхала до Калькутти і вступила до Бетуна коледжу на факультет природничих наук. Там увійшла до Асоціації студенток, що складалася з революціонерок, які займалися теоретичною та практичною підготовкою до революційної діяльності[4].
Озброєний опір[ред. | ред. код]
Захоплення Читтагонгського збройового складу озброєною групою Індійської республіканської армії відбулося 18 квітня 1930 року . Після нього британською поліцією було заарештовано деяких лідерів групи: Ананта Сінгх, Ганеш Гхош та Локнатх Бал.
Калпана Датта вступила до Читтагонгського відділення Індійської республіканської армії у травні 1931 року і відповідала в партії за доставку вибухових речовин із Калькутти. Датта мала організувати вибух будівлі суду під час спеціального трибуналу з метою звільнення заарештованих товаришів з опору. Змова була розкрита і поліція наклала обмеження на пересування революціонерки. Проте, переодягаючись у чоловічий одяг, вона регулярно відвідувала село лідера опору Сур'ї Сена. При цьому разом із своєю подругою Притілатою Ваддедар вчилася стрільбі. У вересні 1931 року подругам було доручено організацію нападу на Європейський клуб, місце зустрічі британської адміністративної еліти. Але за тиждень до нападу дівчат заарештували поодинці. Притілата була оточена поліцією і наклала на себе руки, прийнявши таблетку ціаністого калію. Калпан була заарештована, але випущена під заставу. Тож вона пішла у підпілля і продовжила революційну діяльність.
17 лютого 1933 року поліція виявила місце укриття революціонерів. Сур'я Сен був заарештований, Калпана змогла втекти, але за місяць її заарештували за наведенням зрадника[5].
Суд засудив Калпану Датту до довічного ув'язнення. Лідери руху — Сурья Сен і Таракешвар Дастідар — були страчені через повішення. На захист юної Калпани Датти по Індії прокотилася серія мітингів та масових голодувань, Рабіндранат Тагор писав до Британської королівської адміністрації клопотання стосовно пом'якшення міри покарання. В результаті термін ув'язнення було скорочено до шести років.
Подальше життя[ред. | ред. код]
Вийшовши на волю, Калпана закінчила університет Калькутти і вступила до Комуністичної партії Індії, а в 1943 році пошлюбила Пурана Чанда Джоші[en], першого генерального секретаря Комуністичної партії Індії[6]. Після цього почала вивчати російську, через що часто приїжджала до столиці СРСР Москви на стажування та у відрядження, здебільшого пов'язані з діяльністю організованого нею Всеіндійського інституту вивчення російської мови[7][8].
У шлюбі народила двох синів — Чанда і Сураджа. Сурадж Джоші закінчив ВДІК у Москві, став режисером документального кіно та працював у Національній Раді Освітнього Дослідження та Навчання (NCERT) у Делі. Чанд Джоші — журналіст головної індійської газети «Хіндустан Таймс», здобув популярність після опублікування книги про сикхських терористів «Бхіндранвал: Міф і Реальність». Його дружина Маніні Чаттерджі написала бестселер про захоплення складу зброї в Читтагонгу, під назвою «Зробити і Померти: Повстання Читтагонг 1930—1934 рр»[9]. На основі сюжету книги відомий індійський режисер Ашутош Говарікер зняв фільм . Кінокартина Khelein Hum Jee Jaan Sey[en] «Грали ми, панове, з життям»), вийшла у грудні 2010 року. Роль Калпани зіграла Діпіка Падуконе .
Померла Калпана Датта 8 лютого 1995 року у Делі на 82-му році життя[10].
Посилання[ред. | ред. код]
- Трейлер фільму «Khelein Hum Jee Jaan Sey» («Грали ми, панове, з життям») [Архівовано 1 червня 2022 у Wayback Machine.]
- Про Калпана Датта в книзі М. Арбатової «Дегустація Індії»
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Chandra, Bipan and others. India’s Struggle for Independence. — New Delhi : Penguin Books, 1998. — P. 253. — ISBN 0-14-010781-9.
- ↑ Sailesh Kumar Bandyopadhyay (2012), Dutta, Kalpana, у Sirajul Islam and Ahmed A. Jamal (ред.), Banglapedia: National Encyclopedia of Bangladesh (вид. Second), Asiatic Society of Bangladesh, архів оригіналу за 1 червня 2022, процитовано 1 червня 2022
- ↑ Jatindra Mohan Sengupta. Архів оригіналу за 15 березня 2022. Процитовано 1 червня 2022.
- ↑ Jain, Simmi (2003). Encyclopaedia of Indian Women through the Ages. Т. 3. Delhi: Kalpaz Publications. с. 106. ISBN 81-7835-174-9. Архів оригіналу за 23 березня 2022. Процитовано 1 червня 2022.
- ↑ Surya Sen Trial: Revolvers Identified. The Indian Express. Calcutta. Free Press Of India. 23 червня 1933. с. 22. Архів оригіналу за 1 червня 2022. Процитовано 1 червня 2022.
- ↑ Kalpana Joshi, 81; Struggled for India. The New York Times. 26 лютого 1995. Архів оригіналу за 1 червня 2022. Процитовано 19 травня 2010.
- ↑ Dutt, Kalpana. চট্টগ্রাম অস্ত্রাগার আক্রমণকারীদের স্মৃতিকথা (бенг.). ISBN 8185459657. OCLC 882444567.
- ↑ Dutt, Kalpana (1979). Chittagong Armoury Raiders: Reminiscences (англ.). Peoples̕ Publishing House. OCLC 831737120. Архів оригіналу за 11 квітня 2022. Процитовано 1 червня 2022.
- ↑ This above All. The Tribune. 5 лютого 2000. Архів оригіналу за 9 грудня 2010. Процитовано 1 червня 2022.
- ↑ Nikhil Chakravartty, Kalpana Dutt's obituary in Mainstream, 18 лютого 1995.
|
