Камбоцола

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Камбоцола
Країна походження Німеччина Німеччина
Основа коров'яче молоко
Пастеризованість пастеризоване
Структура м'який
Жирність 25—30 %

Камбоцола (також Камбозола) — сир з коров'ячого молока з білою пліснявою ззовні і прожилками блакитної плісняви всередині[1].

Загальні відомості

[ред. | ред. код]

Сир Камбозола створений у 1980 році баварськими сироварами і є результатом поєднання двох сортів делікатесних сирів — Горгонзола і Камамбер. Звідси назва: «Камбозола» = «Камамбер» + «Горгонзола», яка була запатентована німецькою компанією Kaserei Champignon Hofmeister. Зовні і за смаковими якостями сир Камбозола нагадує сир Камамбер, однак, завдяки вкрапленням блакитний цвілі, смак гостріший і насиченіший.

У Німеччині Камбозола є абсолютним лідером продажу серед сирів м'якої консистенції з благородною блакитною цвіллю.

У 1998 році сир Камбозола був удостоєний вищого призу «Три зірки» французького кухаря зі світовим визнанням Поля Бокюза, володаря титулу «Кухар століття»[2].

Виробництво

[ред. | ред. код]

Для виробництва сиру використовується цвіль Penicillium roqueforti, за допомогою якої готують такі сири, як Горгонцола, Рокфор і Блю Стілтон.

М'яка консистенція досягається шляхом додавання вершків.

Характеристика

[ред. | ред. код]

Колір світло-жовтий, з невеликими вкрапленнями зеленої плісняви, на поверхні присутня м'яка біла цвіль, що є типовим для цих сирів.

Аромат — ніжний, з вираженими нотками сирих печериць.

Консистенція — м'яка, пастоподібна.

Післясмак — тривалий, грибний[3].

Вживання

[ред. | ред. код]

Добре поєднується з пряними білими винами або з сухими витриманими червоними. Використовується при приготуванні сирної тарілки, при цьому його рекомендують викладати за годину до подачі до столу. Камбоцола добре смакує з фруктами, соусами, ідеально підходить до м'ясних і рибних страв. Часто його використовують як інгредієнт до салатів.

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. Офіційний сайт [Архівовано 20 травня 2012 у Wayback Machine.] (нім.)
  2. http://vkusedy.ru/index.php?option=com_content&view=article&id=137:2010-06-04-07-50-21&catid=74&Itemid=76 [недоступне посилання]
  3. http://1mag.com.ua/index.php?p=185 [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]