Капп Еуген Артурович

Капп Еуген Артурович
ест. Eugen Kapp
Народився	26 травня 1908(1908-05-26) Астрахань, Російська імперія
Помер	29 жовтня 1996(1996-10-29) (88 років) Таллінн, Естонія
Поховання	Метсакальмісту
Країна	Естонія  СРСР  Російська імперія
Національність	естонець
Діяльність	композитор, кінокомпозитор, політик
Alma mater	Естонська академія музики й театру
Вчителі	Артур Капп
Знання мов	естонська
Членство	Спілка композиторів СРСР
Жанр	опера
Посада	депутат Верховної ради СРСР
Партія	КПРС
Батько	Артур Капп
Нагороди
IMDb	ID 0438525

Еуген Артурович Капп (26 травня 1908(19080526), Астрахань, Російська Федерація — 29 жовтня 1996, Таллінн, Естонія) — радянський естонський діяч, композитор, голова правління Спілки композиторів Естонської РСР, ректор Таллінської державної консерваторії, професор, народний артист СРСР (1956). Депутат Верховної Ради СРСР 4—5-го скликань. Герой Соціалістичної Праці (26.05.1978).

Життєпис

Народився в родині естонського композитора, директора Астраханського музичного училища Артура Каппа. У дитинстві навчався грі на фортепіано у А. Веприцької в Астраханському музичному училищі (нині Астраханський музичний коледж імені Мусоргського), робив спроби складати музику.

У 1920 році родина переїхала до Таллінна. У 1922—1926 роках навчався в Талліннській консерваторії (нині Естонська академія музики та театру) у Пеетера Рамуля та Теодора Лемби за класом фортепіано, а у 1926—1931 роках — у свого батька, Артура Каппа, за класом композиції. Як дипломну роботу при закінченні консерваторії Еуген Капп представив симфонічну поему «Месник» (1931) і Фортепіанне тріо.

З 1929 по 1935 рік давав приватні уроки музики. З 1935 року — асистент з класу теорії музики Талліннської консерваторії. На початку 1930-х років працював у Товаристві робітничої музики в Таллінні, з 1938 року — член правління.

Навесні 1941 року Еуген Капп отримав завдання створити перший радянський естонський балет за мотивами національного епосу «Калевіпоег». До початку літа 1941 року клавір балету був написаний, і композитор приступив до його оркестрування, але війна, що раптово почалася, перервала роботу.

Під час німецько-радянської війни перебував в евакуації, організовував у місті Ярославлі естонські мистецькі ансамблі. У 1945 році завершив свою першу оперу «Вогні помсти». Повернувшись до Таллінна, знайшов клавір свого балету «Калевіпоег», який залишався в місті, та продовжив перервану роботу. Прем'єра балету відбулася 1948 року в театрі «Естонія». «Калевіпоег» став улюбленою виставою естонських глядачів.

З 1944 року — викладач, з 1947 року — професор Талліннської державної консерваторії. Серед учнів Еугена Каппа були видні естонські композитори, зокрема Е. Тамберг, X. Карева, X. Леммік, Р. Подельський, У. Ліпанд.

У 1944—1966 роках — голова правління Спілки композиторів Естонської РСР. Член правління Спілки композиторів СРСР із 1948 року.

Член ВКП(б) з 1947 року.

У 1952—1965 роках — директор (ректор) Талліннської державної консерваторії.

Інтенсивно працював у галузі камерно-інструментальної та хорової музики. Твори Каппа регулярно входили до програм традиційних республіканських свят пісні. До 10-річчя Радянської Естонії Капп написав оперу «Співач свободи», присвячену пам'яті естонського поета Ю. Сютісте. У 1975 році на сцені театру Ванемуйне було поставлено оперу «Рембрандт». Особливу сторінку у творчості Каппа складають твори для дітей — опери «Зимова казка» (1958), «Незвичайне диво» (1984), «Найнеймовірніше», балет «Золотопряхи» (1956), оперета «Ассоль» (1966), мюзикл «Волошкове диво» (1982), а також багато інструментальних творів. Серед творів останніх років — «Привітальна увертюра» (1983), кантата «Перемога» (1983), Концерт для віолончелі та камерного оркестру (1986) та ін.

Указом Президії Верховної ради СРСР від 26 травня 1978 року за видатні заслуги у розвитку радянського музичного мистецтва та зв'язку з 70-річчям композитору Каппу Еугену Артуровичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна та золотої медалі «Серп і молот».

За роки творчої роботи Еуген Капп написав 6 опер, 2 балети, оперету, 23 твори для симфонічного оркестру, 7 кантат та ораторій, близько 300 пісень.

Помер 29 жовтня 1996 року. Похований на Лісовому цвинтарі Таллінна.

Нагороди

• Герой Соціалістичної Праці (26.05.1978)
• два ордени Леніна (20.07.1950, 26.05.1978)
• чотири ордени Трудового Червоного Прапора (18.06.1946, 1.10.1965, 30.05.1968, 1983)
• орден Дружби народів (25.05.1988)
• медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
• медалі
• Сталінська премія другого ступеня (1946) — за оперу «Вогні помсти» (1945)
• Сталінська премія другого ступеня (1949) — за балет «Калевіпоег» (1948)
• Сталінська премія другого ступеня (1952) — за оперу «Співач свободи» (1950)
• Державна премія Естонської РСР (1948, 1950, 1977)
• Премія Національного фонду культури Естонії (1993) — за життєві заслуги.
• Заслужений діяч мистецтв Естонської РСР (1942)
• Народний артист Естонської РСР (1950)
• Народний артист СРСР (1956)

Джерела

• Депутаты Верховного Совета СССР 5-го созыва. Москва, 1959 (рос.)
• «Советская Эстония» (Таллин), лютий 1954 року (рос.)