Карл Густав Ідман

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Карл Густав Ідман
Народився 1 грудня 1885(1885-12-01)
Тампере, Велике князівство Фінляндське, Російська імперія
Помер 13 квітня 1961(1961-04-13) (75 років)
Гельсінкі, Фінляндія
Поховання Гієтаніємі
Країна  Фінляндія
Діяльність політик, дипломат
Alma mater Гельсінський університет (1914)
Заклад Гельсінський університет
Членство Інститут міжнародного права
Посада міністр закордонних справ Фінляндії і ambassador of Finland to Hungaryd
Батько Gustaf Rudolf Idmand
Брати, сестри Niilo Idmand
Нагороди
Кавалер Великого хреста ордена Корони Румунії Knight Grand Cross of the Order of the Falcon Хрест Свободи Орден Трьох зірок 1 ступеня Кавалер Великого хреста ордена Ізабелли Католички Commander First Class of the Order of the White Rose of Finland Commander of the Order of the White Rose of Finland Grand Cross of the Order of the Lion of Finland Grand Cross of the Order of Vasa Order of the Polar Star - Commander 1st Class Grand Cross of the Order of the Dannebrog Великий Хрест ордена Відродження Польщі Великий хрест ордена Великого князя Литовського Гядиминаса Memorial medal of the War of Liberation Memorial medal of the Winter War Залізний хрест 2-го класу Order of Merit of the Kingdom of Hungary (1922)

Карл Густав Ідман (фін. Karl Gustaf Idman; 1 грудня 1885, Таммерфорс, Велике князівство Фінляндське — 13 квітня 1961, Гельсінкі, Фінляндія) — фінський політик і дипломат; з квітня по грудень 1925 року — міністр закордонних справ Фінляндії.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 1 грудня 1885 в Таммерфорсе, у Великому князівстві Фінляндському.

У 1914 році Ідман захистив докторську дисертацію в Імператорському Олександрівському університеті в Гельсінкі. C 1915 по 1917 роки там же працював професором Кафедри міжнародного права.

Коли наприкінці 1917 року Фінляндія проголосила свою незалежність, доктор Ідман поступив на роботу в новостворену Канцелярію Прем'єр-Міністра. Цьому передувала участь в роботі двох фінських делегацій, що відвідали в листопаді-грудні 1917 року Петроград і вели переговори з Леніним про визнання Радянською Росією Фінляндії.

З того часу він на дійсній дипломатичній службі. З червня 1918 року — Спеціальний і повноважний посланник в Копенгагені. У 1919—1927 роках (з перервою в 1925) — посол в Будапешті. З 31 березня по 31 грудня 1925 року міністр закордонних справ Фінляндії.

З середини 1927 по початок 1939 року Густав Ідман служив посланником в Ризі і Каунасі, Празі, Варшаві та Бухаресті. З 1 жовтня 1939 року й до квітня 1945 був посланцем в Токіо. (З 1941 року суміщав роботу з посадою посланника в Маньчжурії, де знаходилася маріонеткова держава).

З весни 1945 року — в центральному апараті МЗС.

З 1947 року у відставці, вийшовши в яку, оселився в маєтку Хатанпяя біля міста Тампере. До кінця днів займався благодійністю.

Помер 13 квітня 1961 року у Гельсінкі в Фінляндії. Після своєї смерті залишив величезний фонд, який заповідав місту Тампере. З нього і понині виплачуються стипендії талановитим студентам з цього міста.