Кароліно-Бугаз
| село Кароліно-Бугаз | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
 | |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Одеська область | ||||
| Район |  Білгород-Дністровський район
| ||||
| Громада | Кароліно-Бугазька сільська громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA51040050010037080 | ||||
| Облікова картка | Кароліно-Бугаз | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1774 (250 років) | ||||
| Населення | 2241 особа | ||||
| Площа | 5,072 км² | ||||
| Густота населення | 441,84 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 67844 | ||||
| Телефонний код | +380 4851 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 46°08′43″ пн. ш. 30°31′34″ сх. д. / 46.145389° пн. ш. 30.526021° сх. д.Координати: 46°08′43″ пн. ш. 30°31′34″ сх. д. / 46.145389° пн. ш. 30.526021° сх. д. | ||||
| Водойми | Чорне море, Дністровський лиман | ||||
| Відстань до обласного центру |
60 км | ||||
| Найближча залізнична станція | Кароліна-Бугаз | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 67844, Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н, с. Кароліно-Бугаз, вул. Приморська, 1 | ||||
| Карта | |||||
  Кароліно-Бугаз | |||||
 Кароліно-Бугаз | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
Кароліно-Бугаз (з 01.02.1945[1] — до 31.10.1990[2] с. Затока; до 1982 року — селище, з 1982 року — село) — село в Україні, адміністративний центр Кароліно-Бугазької сільської громади Білгород-Дністровсьському районі Одеської області. Причорноморський курорт, розташований за 60 км на південний захід від Одеси, на початку піщаної коси, що розмежовує Чорне море з Дністровським лиманом. Кароліно-Бугаз щільно межує з півдня з селищем Затока (безпосередньо на косі), а саме село Кароліно-Бугаз розташоване на височині, на якій знаходяться бази відпочинку та пансіонати.
Назва[ред. | ред. код]
Назва села походить від турецького тур. Boğaz — протока.
Історія[ред. | ред. код]
Татарське селище Бугаз (Буаз) відоме з 1770-х років. Вперше позначено на картах 1774 року. Під час російсько-турецької війни (1787—1791) було знищене. Після 1792 року територія сучасного села увійшла в межі земельної дачі А. М. Грибовського (7500 десятин), яку 1802 року викупив подільський граф Ігнацій Сцибор-Мархоцький. Селища Бугаз було знову заселене на початку 1820-х років сином Ігнація — Каролем Сцибор-Мархоцьким, на честь якого отримало свою другу назву — Каролін. Вперше селище Каролін згадано в заповіті Ігнація Сцібор-Мархоцького від 14 грудня 1822 року. З другої половини 1820-х років, хутором володіла молодша сестра Кароля — Емілія графиня Сцибор-Мархоцька (в шлюбі Інгістова). З цього часу і до 1918 року Кароліно (Бугаз), хутір Терновий (Інгістова, Медзіховського) і село Грибівка (Андріанівка) належали родині Інгістових. Помилкова версія про те, що Кароліно-Бугаз назване на честь Кароліни Собанської, насправді немає ніяких документальних підтверджень і є версією літераторів.
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 2 жителя села[3].
Населення[ред. | ред. код]
За переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2215 осіб, з яких 1044 чоловіки та 1171 жінка[4].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 2141 особа[5].
Мова[ред. | ред. код]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[6]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 50,02 % |
| російська | 47,12 % |
| болгарська | 1,07 % |
| румунська | 0,98 % |
| білоруська | 0,13 % |
| гагаузька | 0,13 % |
| циганська | 0,13 % |
| угорська | 0,04 % |
| інші | 0,38 % |
Об'єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]
- Середня загальноосвітня школа.
- Школа-інтернат.
Транспорт[ред. | ред. код]
Село Кароліно-Бугаз розташоване на Ізмаїльському напрямку Одеської залізниці, тому до 26 квітня 2022 року була можливість дістатися приміськими електропоїздами з Одеси до Білгорода-Дністровського (наразі рух поїздів обмежено до кінцевої станції Кароліна-Бугаз через завдані авіаударами руйнування по підйомному мосту у Затоці російськими окупантами, в ході російсько-української війни[7][8][9]. На території селища, окрім залізничної станції Кароліна-Бугаз, знаходяться два пасажирських залізничних зупинних пункта Студентська та Нагірна.
Решта «курортних» зупинних пунктів розташовані вже в селищі Затока.
До станції Кароліна-Бугаз також була можливість дістатися пасажирськими поїздами:
- Одеса — Ізмаїл / Березине
- Київ — Ізмаїл
- Житомир/Київ — Білгород-Дністровський
- Чернігів/Київ — Білгород-Дністровський.
Автошляхом з Одеси, з інтервалом 20 хвилин курсує маршрутне таксі № 601, а з Білгород-Дністровський маршрут № 534.
Туризм[ред. | ред. код]
Відпочинок у Кароліно-Бугаз завжди вважався елітним завдяки віддаленості від індустріальних центрів і повній відсутності промислових підприємств. Кароліно-Бугаз — одне з найчистіших місць на Чорноморському узбережжі. Піщана смуга, що простягається майже на 20 км — це чудові пляжі завширшки понад 100 метрів з чистим дрібним піском. Пологе дно моря створює прекрасні умови для купання. Бази відпочинку розташовуються на березі моря, у декількох метрах від берегової лінії. В селі є численні кафе, бари і дискотеки, прокат водних мотоциклів, водяні гори для дітей і дорослих.
Без зусиль є можливості знайти пропозиції екскурсій до Одеси, морських прогулянок Дністровським лиманом, до Білгорода-Дністровського з цікавими відвідинами фортеці або дістатися самостійно.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Указ Президії Верховної Ради УРСР від 01.02.1945 «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільрад і населених пунктів Одеської області»
- ↑ Указ Президії Верховної Ради Української РСР від 31 жовтня 1990 року № 422-XII «Про відновлення селу Затока Одеської області колишнього найменування Кароліно-Бугаз»
- ↑ Кароліно-Бугаз. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) — регіон, рік, категорія населення, стать (1989 (12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) — регіон, рік (2001 (05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) — регіон, рік, вказали у якості рідної мову (2001 (05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
- ↑ Окупанти завдали ракетного удару по Одещині, пошкоджено міст через Дністровський лиман. nv.ua (укр.). Процитовано 26 квітня 2022.
- ↑ Пошкоджений ракетами РФ міст у Затоці відкрили для реверсного проїзду. Українська правда (укр.). Процитовано 27 квітня 2022.
- ↑ Одещина: росіяни повторно вдарили по Затоці, міст зазнав руйнації. Українська правда (укр.). Процитовано 27 квітня 2022.
| ||||||||
| |||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
