Карони

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Каро́ни / Каріони (лат. Caronos грец. Καρύονες/ Καρύωνες) — одне з іранських кочових племен, яке разом з роксоланами та декількома меншими племенами входило до першої хвилі азійських кочовиків у Пн. Причорномор'ї, рух яких був спричинений глобальними етнічними змінами у Сер. Азії протягом II ст. до н. е.[1]

Щодо появи каронів у Пн. Причорномор'ї існує відома згадка Плінія Старшого:

«Танаїс перейшли сатархеї, гертихеї, спондоліки, сінгієти, анаси, ісси, катеєти, тагори, карони, неріпи, агандеї, меандареї, сатархеї-спалеї».[2]

Можливо, що всі ці племена — представники різних за походженням іранських племен, які на схід від Дону називалися аорси.

У формі каріони їх згадано Клавдієм Птолемеєм у описі Європейської Сарматії та локалізовано «…між аланами та амаксовіями…»(Ptol., Geo., III, V, 23)[3][4]

Примітки. Джерела. Посилання[ред. | ред. код]

  1. (рос.) Скрипкин А. С. О времени появления аланов в Восточной Европе и их происхождении. Историко-археологический альманах, No 7, Армавир, 2001.
  2. (лат.) Gaius Plinius Secundus "NATURALIS HISTORIA», VI, V, 22. «Tanain vero transisse Satharcheos Herticheos, Spondolicos, Synhietas, Anasos, Issos, Cataeetas, Tagoras, Caronos, Neripos, Agandaeos, Meandaraeos, Satharcheos Spalaeos.»
  3. (рос.) Ptol., Geo., III, V, 23 [Архівовано 20 червня 2012 у Wayback Machine.] грец. "...μεταξὺ δέ τῶν Άλαύνων καὶ τῶν Άμαξοβίων Καρύονες (ῆ Καρύωνες)..."
  4. Стрижак О. С. Етнонімія Птолемеєвої Сарматії. — К.: Наукова думка, 1991.